ЕДК, взявши до уваги оперативну інформацію про обсяги збирання врожаю ранніх зернових культур та, ураховувавши сприятливі погодні умови, які склалися наприкінці літа для вирощування кукурудзи, покращив оцінку валового збору зернових культур у 2019/2020 МР на 1 млн. тонн − до 73 млн. тонн, що на 4% більше порівняно з минулим сезоном. У розрізі основних зернових культур оцінка цьогорічного врожаю виглядає так: пшениця – 28,0 млн. тонн (24,6 млн. тонн у сезоні 2018/2019), ячмінь – 8,9 млн. тонн (7,3 млн. тонн), кукурудза – 34,0 млн. тонн (35,8 млн. тонн).
Довідково: у своїх серпневих звітах експерти міжнародних організацій (FAO, IGC,USAID) також покращили оцінки загального обсягу світового виробництва зерна у сезоні 2019/2020 років, за рахунок підвищення оцінок валових зборів пшениці та кукурудзи.
Зокрема, Міжнародна Рада по Зерну (IGC) підвищила прогноз виробництва пшениці в світі до 764 млн. тонн, що на 4,2% вище проти минулого року, передбачається також зростання кінцевих запасів − до 271 млн. тонн (+2,2%). Виробництва кукурудзи прогнозується на рівні 1100 млн. тонн, що на 0,7% більше порівняно з липневим прогнозом IGC, але на 2,6% нижче врожаю у сезоні 2018/2019 років.
Водночас, за серпневими оцінками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), обсяг світового виробництва кукурудзи у цьому сезоні може досягти 1124 млн. тонн, що на 0,7% вище показника попереднього маркетингового періоду.
З урахуванням перехідних залишків зерна з попереднього сезону (6,6 млн. тонн) та очікуваного імпорту (0,3 млн. тонн) його загальна пропозиція на ринку у поточному сезоні оцінена майже у 80,0 млн. тонн.
Серпнева оцінка попиту внутрішнього ринку у зерні у сезоні 2019/2020 років залишилася незмінною і становить 21,7 млн. тонн, з яких:
продовольчі потреби − 5,5 млн. тонн зерна (у тому числі 4,5 млн. тонн продовольчої пшениці);
потреби у фуражному зерні − 11,5 млн. тонн зерна;
насіннєві потреби під урожай 2020 року − 2,6 млн. тонн насіння (з урахуванням 10% страхового фонду).
З урахуванням необхідності формування перехідних залишків на кінець маркетингового року на рівні достатньому для гарантування продовольчої безпеки (5,5 млн. тонн, або 25% від середньорічного внутрішнього споживання), можливий для експорту ресурс оцінено до 52,7 млн. тонн , із них: пшениці – 17,3 млн. тонн, ячменю – 5,6 млн. тонн, кукурудзи – 28,7 млн. тонн.
Згідно з оперативними даними митної статистики, у липні−серпні 2019/2020 МР загальний обсяг експорту зерна та продуктів його переробки (у перерахунку на зерно) склав 8,9 млн. тонн, що в 1,5 рази більше, ніж у відповідному періоді минулого сезону, зокрема: пшениці вивезено 4,9 млн. тонн (на 54% більше), ячменю – майже 2,1 млн. тонн (на 40% більше), кукурудзи – близько 1,9 млн. тонн (на 49% більше).
Основними покупцями українського зерна з початку поточного 2019/2020 МР залишаються країни Азії, Африки, а також Євросоюзу: пшениці – Бангладеш, Єгипет, Індонезія; ячменю – Саудівська Аравія, Китай, Алжир; кукурудзи – Єгипет, Китай, Нідерланди.
Покращення оцінки цьогорічного врожаю є чинником до подальшого зниження як внутрішніх, так і експортних цін на зерно (див. таблицю). Зокрема, на початку вересня цього року пшениця продовольча на внутрішньому ринку реалізувалася на 20%−25% дешевше порівняно з минулим роком. Поточні внутрішні ціни на борошно пшеничне знизилися практично до свого минулорічного рівня, а за останній місяць борошно подешевшало на 2%−3%.
Зниження пропозиції жита на українському ринку у поточному сезоні обумовлює високий рівень цін на нього. Поточна цінаь жита продовольчого в 1,3 рази перевищує минулорічний рівень, а борошно житнє є майже удвічі дорожчим, ніж роком раніше. При цьому, слід відмітити, що у період найвищої сезонної пропозиції відмічалося зниження цін на жито та борошно з нього на 10% − 12%.
