Ви є тут

Баланси попиту і пропозиції основних видів продовольчих ресурсів станом на 01.04.2018

12.04.2018

Економічний дискусійний клуб оприлюднює уточнені баланси попиту і пропозиції основних видів продовольчих ресурсів станом на 01.04.2018.

М'ясо

У І кварталі 2018 року спостерігалося зменшення загальних обсягів виробництва м’яса всіма категоріями вітчизняних господарств, які за вказаний період реалізували 570 тис. тонн м’яса всіх видів у забійній вазі, що на 0,6% менше ніж торік. Скорочення обсягів відбулося внаслідок падіння виробництва свинини (на 5,2%) та яловичини (на 3,1%). Водночас галузь птахівництва продовжувала демонструвати приріст виробництва м’яса на рівні 3,5%.

Довідково: за інформацією органів статистики, станом на 01.04.2018 порівняно з відповідною датою минулого року поголів’я ВРХ скоротилося на 4,5%, свиней – на 8,1%, а поголів’я птиці зросло на 1,2%.

Експорт м’яса та м’ясопродуктів у січні–березні ц.р. склав 89 тис. тонн («плюс» 7% до аналогічного періоду 2017 року), імпорт – 63 тис. тонн («плюс» 38%).

Український м’ясний експорт, в основному, представлений м’ясом птиці, частка якого у структурі перевищує 80%, що за 3 місяці ц. р. в натуральному виразі склало 75 тис. тонн. Близько 50% експорту м’яса птиці у І кварталі ц. р. надійшло на ринки Нідерландів, Іраку, Словаччини.

У м’ясному імпорті провідні позиції посідають: м’ясо птиці (50% від загального обсягу) та свинина (41%). Імпортна продукція надходить на внутрішній ринок, в основному, із країн ЄС (Польщі, Німеччини, Нідерландів, Угорщини). Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні м’яса становить близько 12%.

За балансовими розрахунками, у січні–березні поточного року наповнюваність внутрішнього ринку м’ясом та м’ясопродуктами знаходилася практично на минулорічному рівні.

Розрахункове середньодушове споживання населенням м’яса і м’ясопродуктів за 3 місяці цього року склало 12,8 кілограмів на особу.

Молоко

У І кварталі ц. р. зберігалася негативна тенденція попереднього року до скорочення вітчизняного виробництва молока. Так, за 3 місяці всіма категоріями господарств вироблено 1946 тис. тонн молока, що на 1,0% менше, ніж у відповідному періоді минулого року. При цьому у сільгосппідприємствах виробництво молока зросло на 3,0%, у той час, як у господарствах населення, які забезпечують понад 65% його надоїв, воно знизилося також на 3,0%.

Довідково: за даними статистики, станом на 01.04.2018 порівняно з відповідною датою минулого року поголів’я корів скоротилося на 4,3%.

Незважаючи на падіння виробництва молокосировини відбувається суттєве збільшення експорту молочних продуктів. У січні−березні ц. р. порівняно з І кварталом минулого року експорт молокопродуктів зріс у 2,0 рази та склав 223 тис. тонн.

Основною товарною позицією українського молочного експорту є масло вершкове (84% від загального обсягу), активними покупцями якого є Туреччина Марокко, Південна Африка.

Одночасно зростає імпорт молокопродуктів. Загальний обсяг імпорту молочних продуктів у І кварталі ц. р. склав 39 тис. тонн, або збільшився проти відповідного періоду минулого року в 1,5 рази. У обсягах імпорту молочних товарів найбільша частка належить сирам (понад 70%), які надходять на вітчизняний ринок переважно із країн Євросоюзу (Польщі, Німеччини, Франції).

За балансовими розрахунками, у січні−березні цього року порівняно з аналогічним періодом 2017 року наповнюваність внутрішнього ринку молокосировиною скоротилася на 5%, а розрахункове середньодушове споживання населенням молочної продукції зменшилося на 1,7 кг, і в середньому, склало 35,7 кг у розрахунку на особу.

Олії рослинні

За експертними оцінками, за 7 місяців 2017/2018 маркетингового року вітчизняними підприємствами вироблено 3,5 млн. тонн олій рослинних, у тому числі соняшникової олії – 3,4 млн. тонн, що майже на 8% менше, ніж у відповідному періоді минулого сезону. 

Із загального обсягу виробництва на внутрішнє продовольче споживання спрямовано 320 тис. тонн, або 7,5 кг в розрахунку на одну особу.

Понад 90% виробленої в Україні олії експортується. У вересні−березні поточного маркетингового сезону вивезено 3,3 млн. тонн олій, що на 7,6% менше показника відповідного періоду минулого сезону. Більше половини експорту, у вартісному вимірі, припадає на Індію, Іспанію та Китай.

Імпорт олій склав 161 тис. тонн, що на 22% більше, ніж у аналогічному періоді 2016/2017 МР. Майже 90% від обсягів загального імпорту складає пальмова олія, основним імпортером якої є Індонезія. 

Цукор

У 2017/2018 маркетинговому році, порівняно з попереднім, експорт українського бурякового цукру суттєво сповільнився, при цьому його обсяги все ж таки залишаються досить високими. За даними митної статистики, за 7 місяців поточного сезону експортовано 338 тис. тонн цукру (в 1,8 рази менше порівняно із вереснем–березнем 2016/2017 років). Найбільші обсяги вітчизняного цукру імпортували Шрі-Ланка, Туреччина, країни СНД. Імпорт цукру до України був практично відсутнім.

Внутрішнє споживання цукру у вересні−березні 2017/2018 МР оцінено у 0,8 млн. тонн. Ураховуючи запаси цукру на початок маркетингового року, фактичне внутрішнє споживання та експорт, його залишки на 01.04.2018 розрахунково становлять 1,2 млн. тонн, що в 1,6 рази перевищує їх рівень на аналогічну дату минулого року.

Зерно

У 2017/2018 маркетинговому році темпи експорту українського зерна є нижчими, ніж у минулому сезоні. Згідно з оперативними даними митної статистики, у липні−березні 2017/2018 МР загальний обсяг експорту зерна та продуктів його переробки (у зерновому еквіваленті) склав 31,4 млн. тонн, що на 9% менше, ніж у аналогічному періоді минулого року. Зниження обсягів зберігається по всіх основних позиціях українського зернового експорту, а саме: пшениці вивезено 14,8 млн. тонн (на 2% менше), ячменю – 4,2 млн. тонн (на 16% менше), кукурудзи – 12,2 млн. тонн (на 14% менше).

Основними споживачами українського зерна залишаються країни Азії, Африки, а також Євросоюзу: пшениці – Єгипет, Іспанія, Марокко, Індонезія; ячменю – Саудівська Аравія, Китай; кукурудзи – Нідерланди, Єгипет, Іспанія та Китай.  

Примітно, що у поточному маркетинговому періоді суттєво зросли темпи експорту жита, якого за 9 місяців сезону вивезено 28 тис. тонн, що у 5,6 рази перевищує показник відповідного періоду минулого сезону. Основними покупцями нашого жита є Польща та Литва.

У березні ц. р. оцінки більшості основних показників річного балансу порівняно з попереднім місяців практично не змінилися, а саме:

попит внутрішнього ринку − 21,7 млн. тонн,  у тому числі: на продовольчі потреби передбачено 5,7 млн. тонн, фуражні цілі – 11 млн. тонн;

раціональний[1] експорт – 42,3 млн. тонн, зокрема пшениці – 17,5 млн. тонн, ячменю – 5,2 млн. тонн, кукурудзи – 19,1 млн. тонн.

Натомість, зважаючи на оприлюднення органами статистики остаточних даних щодо збору врожаю у 2017 році та фактичних темпів експорту зерна у поточному сезоні, було підвищено оцінку перехідних залишків зерна на кінець маркетингового року до 6,0 млн. тонн (попередня оцінка – 5,5 млн. тонн), за рахунок збільшення запасів кукурудзи.  

Довідково: за остаточними даними, валовий збір зерна в Україні у 2017/2018 маркетинговому році склав 61,9 млн. тонн, що на 0,4% більше проти минулого сезону. При цьому, пшениці отримано 26,2 млн. тонн (на 0,4% більше), кукурудзи – 24,7 млн. тонн (на 12% менше), ячменю – 8,3 млн. тонн (на 12% менше), жита – 0,5 млн. тонн (на 30% більше).

_______________________________

[1] під раціональним експортом тут слід розуміти обсяги зернових ресурсів, які можуть бути експортовані протягом маркетингового року, без загрози продовольчій безпеці країни

Файли: