Ви є тут

Баланси попиту і пропозиції основних видів продовольчих ресурсів станом на 01.05.2019 (оновлено)

13.05.2019

Економічний дискусійний клуб оприлюднює уточнені баланси попиту і пропозиції основних видів продовольчих ресурсів станом на 01.05.2019.

Зерно

Триває позитивна тенденція до нарощування обсягів українського зернового експорту. Згідно з оперативними даними митної статистики, у липні−квітні 2018/2019 МР загальний обсяг експорту зерна та продуктів його переробки (у зерновому еквіваленті) склав 42,3 млн. тонн, що на 21% більше, ніж у аналогічному періоді минулого року. Зростання обсягів експорту відбувається, в основному, за рахунок кукурудзи, якої вже вивезено 23,8 млн. тонн, що у 1,6 рази більше, ніж у 2017/2018 МР. Натомість обсяги вивезення інших провідних культур нашого зернового експорту скоротилися: пшениці вивезено 14,5 млн. тонн (на 10% менше), ячменю – 3,4 млн. тонн (на 19% менше).

Основними покупцями українського зерна залишаються країни Азії, Африки, а також Євросоюзу: пшениці – Єгипет, Індонезія, Марокко; ячменю – Саудівська Аравія, Алжир; кукурудзи – Нідерланди, Єгипет, Іспанія та Китай.

У квітні ц. р. оцінки основних показників річного балансу залишилися на рівні попереднього місяця, зокрема:

попит внутрішнього ринку – 22,5 млн. тонн, у тому числі: на продовольчі потреби передбачено 5,6 млн. тонн, фуражні цілі – майже 11,7 млн. тонн;

раціональний[1] експорт – 50,0 млн. тонн, зокрема пшениці – 16,7 млн. тонн, ячменю – 5,6 млн. тонн, кукурудзи – 26,8 млн. тонн;

перехідні залишки на кінець маркетингового року − 5,3 млн. тонн, або 24% від середньорічного внутрішнього споживання, що достатньо для гарантування продовольчої безпеки.

Олії рослинні

За експертними оцінками, за 9 місяців 2018/2019 маркетингового року вітчизняними підприємствами вироблено 4,7 млн. тонн олій рослинних, в тому числі олії соняшникової – майже 4,5 млн. тонн, або на 11% більше, ніж у відповідному періоді минулого сезону. 

Із загального обсягу виробництва олій на внутрішнє продовольче споживання спрямовано 367 тис. тонн, або 8,7 кг в розрахунку на одну особу.

Понад 95% виробленої в Україні олії відправлено на експорт. Загальний обсяг експорту у вересні−квітні поточного маркетингового року склав  4,5 млн. тонн олій, що на 15% вище показника відповідного періоду минулого сезону. Більше половини експорту, у вартісному вимірі, припадає на Індію, Китай, Нідерланди.

Імпорт олій за 8 місяців поточного сезону склав 180 тис. тонн, тобто знаходиться у межах показників вересні-квітня 2017/2018 МР. Із загального обсягу імпорту 83% (150 тис. тонн) – це пальмова олія, основним імпортером якої, традиційно, залишається Індонезія. 

Цукор

За даними митної статистики, у квітні 2019 року було експортовано 32 тис. тонн цукру, тобто у межах середньомісячного показника експорту поточного сезону. Слід зазначити, що у 2018/2019 МР, як і в попередньому, триває сповільнення темпів експорту українського цукру. Загалом за 8 місяців поточного сезону вивезено 336 тис. тонн цукру, або на 11% менше порівняно із вереснем–квітнем 2017/2018 МР. У поточному періоді найактивніший попит на український солодкий продукт спостерігається з боку пострадянських країн: Узбекистану, Азербайджану, Киргизстану, Таджикистану. 

Внутрішнє споживання цукру у вересні−квітні 2018/2019 МР оцінено у 913 тис. тонн.

Ураховуючи обсяги запасів цукру на початок маркетингового року, фактичного споживання та експорту, його залишки на 01.05.2019 розрахунково становлять 1,0 млн. тонн, що на 6% нижче їх рівня на аналогічну дату минулого року.

Щодо перспектив урожаю 2019 року.

Посівні площі під цукровими буряками під урожай 2019 року, за попередніми даними, становлять близько 220 тис. га, що на 20% менше, ніж у попередньому році. Тобто, вже на сьогодні можливо зробити висновок, що виробництво цукру у наступному маркетинговому сезоні відповідно теж скоротиться (оцінки щодо конкретних цифр ще робити зарано, бо маємо лише перші сходи буряків).

Тобто наповнюваність ринку очевидно буде меншою, що природно викличе підвищення цін на цукор. Нагадаємо, що у попередні 3 роки ціни на нього знижувалися, і на сьогодні середня роздрібна ціна цукру становить, за даними Держстату, 14,08 грн/кг, що на 30-40% менше за ціну кілограма хліба масових сортів.

Довідково: ІСЦ на цукор 2016 р. – 98,8%, 2017 р. – 92,6%, 2018 р. – 90,7%, за 4 міс. 2019 р. – 100,9%.

Разом з тим, на наш погляд, і дефіциту цукру на внутрішньому ринку очікувати не слід. Згідно з нашими розрахунками (див. баланс), ємність внутрішнього ринку на сьогодні не перевищує 1,4 млн. тонн (30 кг на особу).

Залишки цукру на початок наступного маркетингового сезону (01.09.2019) очікуються щонайменше у обсязі 300 тис. тонн. Тому, навіть при найпесимістичніших оцінках виробництва цукру у сезоні 2019/2020 років, для забезпечення попиту українських споживачів його вистачить.

Щоправда відповідним державним органам необхідно буде взяти під особливу увагу темпи зовнішньоекономічних операцій з цукром та дотримання економічними суб’єктами добросовісної конкуренції, щоб у разі потреби, вжити адекватних заходів.

М'ясо

З початку поточного року 2019 року відбувається помітне нарощування загальних обсягів виробництва м’яса всіма категоріями вітчизняних господарств, які за січень-квітень реалізували 817 тис. тонн м’яса всіх видів у забійній вазі, що на 5,0% більше ніж торік. Збільшення обсягів обумовлене зростанням виробництва свинини (на 5%) та м’яса птиці (на 6,7%). Водночас галузь скотарства зменшила приріст виробництва на 2,8%.

Довідково: за інформацією органів статистики, станом на 01.05.2019 порівняно з відповідною датою минулого року поголів’я ВРХ скоротилося на 3,5%, свиней – на 0,4%, одночасно  поголів’я  птиці  зросло на 4,6%.

 

Експорт м’яса та м’ясопродуктів у січні–квітні ц.р. склав 159 тис. тонн («плюс» 34% до аналогічного періоду 2018 року), імпорт – 86 тис. тонн («плюс» 5%).

М’ясо птиці котрий рік поспіль зберігає позиції лідера українського м’ясного експорту, частка якого у структурі експорту наближається до 90%. У натуральному виразі за 4 місяці ц. р. його експортовано 139 тис. тонн, що на 41% більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Понад 50% експорту м’яса птиці у січні-квітні ц. р. надійшло  на ринки Саудівської Аравії, Нідерландів, Словаччини.

У м’ясному імпорті провідні позиції посідають: м’ясо птиці (48% від загального обсягу) та свинина (43%). Імпортна продукція надходить на внутрішній ринок, переважно, із країн ЄС (Польщі, Німеччини, Нідерландів, Угорщини, Данії). Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні м’яса становить біля 12%.

За балансовими розрахунками, у січні–квітні поточного року наповнюваність внутрішнього ринку м’ясом та м’ясопродуктами знаходилася приблизно на минулорічному рівні.

Розрахункове середньодушове споживання населенням м’яса і м’ясопродуктів за 4 місяці цього року склало 17,6 кг на особу, що на 0,2 кг перевищує показник січня-квітня 2018 року.

Молоко

З початку поточного року на внутрішньому ринку зберігається довготривала негативна тенденція до скорочення вітчизняного виробництва молока. За попередніми даними, за 4 місяці всіма категоріями господарств вироблено 2769 тис. тонн молока, що на 2,3% менше, ніж у відповідному періоді минулого року. При цьому, темпи виробництва молока сільгосппідприємствами не змінилися, а у господарствах населення, які на сьогодні забезпечують понад 60% надоїв, зменшилися на 3,4%.

Довідково: за даними статистики, станом на 01.05.2019 порівняно з відповідною датою минулого року поголів’я корів  скоротилося на 4,0% (в т. ч. у господарствах населення – на 4,2%, сільгосппідприємствах – на 3,5%).

На тлі перманентного падіння виробництва молокосировини відбувається скорочення обсягів експорту молочних продуктів. У січні−квітні ц. р. порівняно з 4 місяцями минулого року експорт молокопродуктів зменшився на 29% склав 215 тис. тонн.

Скорочення обсягів експорту, передусім, відбулося в результаті зменшення на 38% поставок масла вершкового, яке залишається провідною позицією українського молочного експорту (71% від загального обсягу). Активними покупцями масла з початку поточного року були Нідерланди, Азербайджан, Грузія, Молдова.

Водночас нарощується імпорт молокопродуктів, загальний обсяг якого у січні−квітні склав 70 тис. тонн, тобто зріс проти відповідного періоду минулого року на 37%. У обсягах імпорту молочних товарів найбільша частка належить сирам (понад 80%), які надходять на вітчизняний ринок переважно із країн Євросоюзу (Польщі, Німеччини, Франції).

За балансовими розрахунками, за 4 місяці цього року порівняно з аналогічним періодом 2018 року наповнюваність внутрішнього ринку молокосировиною зросла на 10%, а розрахункове середньодушове споживання населенням молочної продукції підвищилося на 5,3 кг, і в середньому, склало 55,8 кг у розрахунку на особу.

__________________________

[1] під раціональним експортом тут слід розуміти обсяги зернових ресурсів,  які можуть бути експортовані протягом маркетингового року, без загрози продовольчій безпеці країни