Ви є тут

Експрес-огляд основних індикаторів продовольчої безпеки в Україні у 2019 році

01.09.2020

Економічний дискусійний клуб пропонує експрес-оцінку рівня продовольчої безпеки України у 2019 році.

Добова енергетична цінність раціону людини

У 2019 році середньодобова поживність раціону українця зменшилася порівняно з попереднім роком на 0,6% та склала 2691 ккал (у 2018 р. – 2706 ккал). При цьому калорійність раціону на 7,6% перевищила гранично допустимий рівень для цього індикатора – 2500 ккал.

За структурою, основна частка калорійності нашого раціону забезпечується за рахунок споживання продукції рослинництва – 1891 ккал, або 70,3%. На продукцію тваринництва припадає 29,7%, що складає 800 ккал.

Калорійність раціону харчування в Україні є на 22% нижчою порівняно із ЄС−28, де вона в середньому становить 3442 ккал на добу. В той же час частка продуктів тваринного походження в раціоні населення ЄС приблизно така ж як і в Україні та складає 29,4% (1011 ккал).

Достатність споживання окремого продукту

У минулому році середньодушове споживання продуктів харчування покращилося у 6 із 10 основних продовольчих груп, а саме: споживання молока в розрахунку на особу зросло на 2,8 кг, м’яса – на 0,9 кг, риби – на 0,1 кг, фруктів – на 0,9 кг, овочів – 0,8 кг, яєць – на 7 штук.

Проте, незважаючи на ріст показників фактичне середньодушове споживання більшості продуктів є нижчим від раціональних норм, зокрема українці споживають молокопродуктів менше норми на 47%, рибопродуктів – на 40%, м’ясопродуктів – на 33%.

Споживання продуктів харчування у межах найбільш економічно доступних продовольчих груп знаходиться на рівні, або перевищує встановлені раціональні норми. До таких продуктів належить картопля, овочі та олії.

Економічна доступність продуктів харчування

У 2019 році середньомісячні  загальні сукупні споживчі витрати одного домогосподарства[2] складали 8826 гривень на місяць. Із зазначеної суми щомісяця домогосподарством на харчування (ураховуючи харчування поза домом, яке становило 180 грн.) спрямовувалося в середньому 4 682 гривні. Отже, частка витрат на  харчування у сукупних споживчих витратах склала 53,0% при 60-ти відсотковому граничному критерії цього показника. Порівняно з попереднім роком даний показник зменшився на 0,7  відсоткових пункти.

Частка витрат на придбання продуктів харчування в Україні майже в 4 рази перевищує аналогічний показник в країнах ЄС-27, де вона в середньому становить 13,1%.

Примітно, що у минулому році поглибилася диференціація вартості харчування за соціальними групами. Так, 20% домогосподарств із найбільшими доходами (вищий квінтіль) щомісяця витрачали на харчування 5 967 гривень, а 20% домогосподарств з найменшими доходами (нижчий квінтіль)  – 3 377 гривень. Тобто, коефіцієнт диференціації склав 1,8 проти 1,7 у 2018 році.

Продовольча незалежність за окремим продуктом

У минулому році, як і у всі попередні, задоволення потреб населення у продовольстві, у межах його купівельної спроможності, переважно забезпечується за рахунок продукції вітчизняного виробництва.

Водночас по трьох групах продовольства частка імпорту традиційно перевищує встановлений 30-ти відсотковий граничний критерій для цього індикатора.

Найвищий рівень імпортозалежності – 79,6% − відмічається по групі "риба і рибопродукти", оскільки 90% імпортних поставок припадає на види риб, які видобуваються виключно у водах морських економічних зон інших держав, що пов’язано з особливостями їх біологічного циклу.

Висока частка імпорту (42,9% ) по групі "олії рослинні", обумовлено імпортом тропічних олій (пальмова та кокосова олії займають понад 90% імпорту), які користуються активним попитом у вітчизняних виробників харчової промисловості. 

У плодово-ягідній групі, суттєва питома вага імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні – 42,6% − пояснюється ввезенням значних обсягів тропічних плодів, для яких властивий активний попит з боку вітчизняних споживачів, проте їх культивування не властиве для  України (банани, цитрусові, ківі тощо).

_____________________________

[1]огляд  складено, базуючись на даних  Держстату, Євростату, офіційних статистичних сайтів країн світу та власних розрахунках ЕДК;

[2] у 2019  році середній еквівалентний розмір домогосподарства становив 2,11 особи.