Ви є тут

Експрес-огляд основних індикаторів продовольчої безпеки в Україні у 2020 році

13.09.2021

Економічний дискусійний клуб пропонує експрес-оцінку рівня продовольчої безпеки України у 2020 році[1].

Добова енергетична цінність раціону людини

У 2020 році середньодобова поживність раціону українця порівняно з попереднім роком незначно зменшилася (на 0,6%) та склала 2 674 ккал (у 2019 р. – 2691 ккал). При цьому калорійність раціону на 7,0% перевищила гранично допустимий рівень для цього індикатора (2500 ккал).

За структурою, основна частка калорійності нашого раціону забезпечується за рахунок споживання продукції рослинництва – 1872 ккал, або на 70%. На продукцію тваринництва припадає 30%, що складає 802 ккал.

Калорійність раціону харчування в Україні є на 22,6% нижчою порівняно із ЄС−27, де вона в середньому становить 3456 ккал на добу. В той же час частка продуктів тваринного походження в раціоні населення ЄС  приблизно така ж як і в Україні та складає 29,3% (1012 ккал).

Достатність споживання окремого продукту

У минулому році середньодушове споживання продуктів харчування погіршилося у 7-ми із 10-ти основних продовольчих груп. Найпомітніше порівняно з попереднім роком скоротилося споживання фруктів – на 3,7%, цукру – на 3,5%, яєць – на 1,4%, картоплі – 1,3%, хлібопродуктів – на 1,0%.

При цьому незначно (у межах 1%) зросло споживання молока та м’яса. Разом з тим фактичне середньодушове споживання цих продуктів є нижчим від раціональних норм, зокрема українці споживають молокопродуктів менше норми майже на 47%, рибопродуктів – на 38%, м’ясопродуктів – на 33%.

Споживання продуктів харчування у межах найбільш економічно доступних продовольчих груп знаходиться на рівні, або перевищує встановлені раціональні норми. До таких продуктів належить картопля та овочі.

Економічна доступність продуктів харчування

У 2020 році середньомісячні загальні сукупні споживчі витрати одного домогосподарства[2] складали 8 694  гривні на місяць. Із зазначеної суми щомісяця домогосподарством на харчування  (без урахування харчування поза домом, яке становило 106 грн.) спрямовувалося в середньому 4 907 гривень. Отже, частка витрат на харчування у сукупних споживчих витратах склала 56,4% при 60-ти відсотковому граничному критерії цього показника. Порівняно з попереднім роком даний показник зріс на 1,9 відсоткових пункти.

Частка витрат на придбання продуктів  харчування в Україні у 4,3 рази перевищує аналогічний показник в країнах ЄС-27, де вона в середньому становить 13,0%.

Примітно, що у минулому році дещо згладилася диференціація вартості харчування за соціальними групами. Так, 20% домогосподарств із найбільшими доходами (вищий квінтіль) щомісяця витрачали на харчування 5 474 гривень, а 20% домогосподарств з найменшими доходами (нижчий квінтіль) – 3 567 гривень. Тобто, коефіцієнт диференціації склав 1,5 проти 1,7 у 2019 році.

Продовольча незалежність за окремим продуктом

У 2020 році, як і у всі попередні, задоволення потреб населення у продовольстві, у межах його купівельної спроможності, переважно забезпечується за рахунок продукції вітчизняного виробництва.

Негативним трендом минулого року є дворазове збільшення частки імпорту у внутрішньому споживанні молокопродуктів (з 4,0% у 2019 р. до 8,2% у 2020 р.), що є наслідком тривалої кризи, яка спостерігається у  вітчизняному скотарстві.

Водночас по трьох групах продовольства частка імпорту традиційно перевищує встановлений 30-ти відсотковий граничний критерій для цього індикатора.

Найвищий рівень імпортозалежності – 82% − відмічається по групі "риба і рибопродукти", оскільки «левова частка» імпортних поставок припадає на види риб, які видобуваються виключно у водах морських економічних зон інших держав, що пов’язано з особливостями їх біологічного циклу.

Висока частка імпорту (42,9%) по групі "олії рослинні", обумовлено імпортом тропічних олій (пальмова та кокосова олії займають понад 90% імпорту), які користуються активним попитом у вітчизняних виробників харчової промисловості. 

У плодово-ягідній групі, суттєва питома вага імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні – 48,8% − пояснюється ввезенням значних обсягів тропічних плодів, для яких властивий активний попит з боку вітчизняних споживачів, проте їх культивування не властиве для України (банани, цитрусові, ківі тощо).

________________________________________

[1] огляд складено, базуючись на даних Держстату, Євростату, офіційних статистичних сайтів країн світу та власних розрахунках ЕДК;

[2] у 2020 році середній еквівалентний розмір домогосподарства становив 2,10 особи.