Ви є тут

Індекси споживчих цін в Україні та окремих країнах світу у грудні 2017 року

11.01.2018

У 2017 році порівняно з попереднім, інфляційні процеси в Україні дещо прискорилися. Згідно із даними державної статистики, індекс споживчих цін (далі – ІСЦ) у грудні 2017 року по відношенню до грудня 2016 року склав 113,7%, що на 5,6 відсоткових пункти більше, ніж передбачалося стартовими прогнозами Уряду, які були покладені в основу розрахунків показників державного бюджету на 2017 рік.

Базовий індекс споживчих цін[1] (далі – БІСЦ) у річному вимірі склав 109,5%.

Зростання споживчих цін у минулому році торкнулося всіх без винятку груп товарів та послуг. Каталізатором інфляції в Україні у 2017 році було зростання на 17,7% споживчих цін на продовольство, частка якого у ваговій структурі ІСЦ є найвищою (майже 42%). Слід зазначити що темпи продовольчої інфляції у 2017 році перевищили рівень попереднього року уп’ятеро.

Найбільше серед продуктів харчування подорожчали фрукти («плюс» 34,5%) та м’ясна продукція («плюс» 29,4%). Більш, ніж на 20% зросли ціни на хліб, молокопродукти, овочі, яйця.

За рахунок планомірного підвищення акцизних ставок збільшилися на 20,7% споживчі ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби.

Серед інших груп товарів та послуг високі річні темпи інфляції відмічалися на «транспорт» («плюс» 16,7%), «ресторани та готелі» («плюс» 17,3%), освіту («плюс» 14,9%). Інфляція на житлово-комунальні послуги, хоч і перевищила 10%, проте темпи її були, більш ніж у 4 рази повільнішими, ніж торік.

Найменше у річному вимірі змінилися споживчі ціни на взуття та одяг, які подорожчали лише на 0,9%.

У діаграмі, наведеній нижче, можна ознайомитися із останніми даними про рівень інфляції в окремих країнах світу. Слід відмітити, що серед досліджуваних країн, Україна у минулому році зберегла лідерство за темпами річної інфляції.

____________________________

[1] Згідно із Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін (наказ Держстату від 30.12.2016 № 263) БІСЦ характеризує інфляцію, яка спричинена тиском з боку попиту та, відповідно, найбільш повно відображає ефекти від зміни реальних монетарних умов. Він показує стійку динаміку цін з мінімізацією короткострокових нерівномірних змін цін, викликаних шоками пропозиції, адміністративним регулюванням.