Ви є тут

Мінімальна заробітна плата: Україна та ЄС

18.01.2016

Основним мотивом, який спонукав і спонукає українців до інтеграції у Європейське співтовариство є намагання покращити своє життя, насамперед у економічному сенсі.

Показник мінімальної заробітної плати є одним із найголовніших видів соціальних гарантій, які діють у світі.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №131, прийнятої у 1970 році (ратифікована Україною у 2005 році), кожний член МОП, який ратифікує цю Конвенцію, зобов’язується створити систему встановлення мінімальної заробітної плати, яка охоплювала б усі групи найманих працівників.

У статті 3 Конвенції зазначено, що під час визначення рівня мінімальної заробітної плати потрібно враховувати як потреби працівників та їхніх сімей, так і економічні фактори.

На сьогодні інститут мінімальної заробітної плати існує як в Україні, так і у переважній більшості країн ЄС (виняток складають Австрія, Данія, Італія, Кіпр, Швеція та Фінляндія[1]).

На сьогодні, серед країн Євросоюзу найвищий рівень мінімальної заробітної плати – 1923 євро на місяць встановлений у Люксембурзі. Ще 6 країн ЄС мають середньомісячну мінімальну зарплату у межах 1,5 тис. євро (Великобританія, Нідерланди, Бельгія, Німеччина, Ірландія, Франція).

Разом з тим, рівень мінімальної зарплати у країнах, які нещодавно приєдналися до ЄС, є значно нижчим: від 418 євро на місяць у Польщі до 194 євро у Болгарії.

Україна за рівнем мінімальної заробітної плати у рази відстає від найбідніших країн ЄС. Так, у грудні 2015 року в еквіваленті євро вона становила 57 євро на місяць, а вже в січні ц. р., за рахунок девальвації гривні, скоротилася до 52 євро.

Наприкінці 2015 року показник мінімальної зарплати в Україні, у перерахунку на євро, знаходився на рівні 2000 року, а порівняно з 2005 та 2010 роками вона знизилася на 20% та 32% відповідно.

У Євросоюзі за останні 10 років спостерігалося підвищення розміру мінімальних заробітних плат, щоправда у розрізі країн воно було нерівномірним. Найбільшого зростання зазнали мінімальні зарплати у країнах, які стали членами ЄС після 2000 року. Зокрема, у Латвії за період 2005-2015 років мінімальна зарплата потроїлася. У Литві, Словаччині, Естонії, Болгарії, Румунії цей показник зріс більш ніж удвічі. 

Зрозуміло, що розмір мінімальної заробітної плати прямопропорційно пов'язаний з рівнем розвитку економіки країни. Так, наприклад у Ірландії, де середньомісячна мінімальна заробітна плата одна з найвищих у ЄС,  ВВП на одну особу у 2014 році[2] станови 40 200 євро. У той же час у Болгарії, яка на сьогодні серед країн ЄС має найнижчу мінімальну зарплату, ВВП у розрахунку на особу становив 5 800 євро.

В Україні цей показник у 2014 році становив 2320 євро. Тобто, для того щоб мати економічну можливість встановити мінімальну заробітну плату на рівні Болгарії, нам необхідно наростити ВВП принаймні у 2,5 рази.

 


[1]у Фінляндії, Норвегії, Італії, Німеччині, Данії, Австрії, Швеції не існує законів про мінімальну зарплату. Тут традиційно укладають колективні угоди між зацікавленими сторонами.

[2] використані дані за 2014 рік, оскільки інформація щодо рівня ВВП за 2015 рік під час підготовки матеріалів ще не була оприлюднена