Ви є тут

Оцінки основних показників балансу зерна у 2019/2020 маркетинговому році

12.08.2019

Поточний 2019/2020 маркетинговий рік має достатньо підстав запам’ятатися черговими рекордами на зерновому ринку.

Ураховуючи оперативну інформацію про хід збирання врожаю ранніх зернових культур та попередні експертні розрахунки, оцінки щодо обсягів врожаю зернових культур у поточному сезоні складають 72,0 млн. тонн (у 2018/2019 МР – 70,0 млн. тонн), в тому числі пшениці – 28,0 млн. тонн (24,6 млн. тонн), ячменю – 8,7 млн. тонн (7,3 млн. тонн), кукурудзи – 32,3 млн. тонн (35,8 млн. тонн).

Довідково: згідно з оцінками міжнародних організацій (FAO, IGC,USAID) у поточному маркетинговому році очікується загальне збільшення обсягів світового виробництва зернових культур у межах 1,0%−1,5%, обумовлене, насамперед збільшення валового збору пшениці на 4%−5%, ячменю – на 7%−9%. Натомість очікується падіння виробництва обсягів кукурудзи на 3%−4%.

З урахуванням залишків зерна на початок маркетингового періоду (6,6 млн. тонн) та очікуваного імпорту (0,3 млн. тонн) загальна пропозиція зерна на ринку у поточному сезоні оцінена у 79,0 млн. тонн.

Попит внутрішнього ринку у зерні у сезоні 2019/2020 років очікується на рівні 21,7 млн. тонн. При цьому на продовольчі потреби передбачено спрямувати 5,5 млн. тонн зерна (у тому числі 4,5 млн. тонн продовольчої пшениці). Споживання хліба і хлібопродуктів на одну особу у цьому маркетинговому році оцінено на рівні 101,0 кг на рік у перерахунку на борошно, що відповідає раціональній нормі. Потреба у фуражному зерні оцінена у 11,5 млн. тонн зерна, на посівні цілі під урожай 2020 року передбачено 2,55 млн. тонн насіння (з урахуванням 10% страхового фонду).

При повному забезпеченні внутрішньої потреби та формуванні перехідних запасів на кінець маркетингового року на рівні достатньому для гарантування продовольчої безпеки (5,5 млн. тонн, або 25% від середньорічного внутрішнього споживання), можливий для експорту ресурс оцінено у рекордні 51,8 млн. тонн, із них: пшениці – 17,3 млн. тонн, ячменю – 5,4 млн. тонн, кукурудзи – близько 28 млн. тонн.

Згідно з оперативними даними митної статистики, у першому місяці нового сезону загальний обсяг експорту зерна та продуктів його переробки склав 3,9 млн. тонн, що в 1,7 рази більше, ніж у липні 2018 року, зокрема: пшениці вивезено близько 1,3 млн. тонн (на 33% більше), ячменю – 0,6 млн. тонн (в 1,6 рази більше), кукурудзи – 1,6 млн. тонн (у 2,3 рази більше).

Основними покупцями українського зерна у липні 2019/2020 МР залишаються країни Азії, Африки, а також Євросоюзу: пшениці – Бангладеш, Єгипет, Індонезія; ячменю – Саудівська Аравія, Китай, Алжир; кукурудзи – Єгипет, Китай, Нідерланди.

Гарний врожай пшениці та ячменю обумовлює зниження як внутрішніх, так і експортних цін на ці види зернових культур (див. таблицю). Зокрема, на початку серпня цього року внутрішні ціни на пшеницю продовольчу на 15%−20% є нижчими, ніж роком раніше.

Натомість, вартість жита продовольчого в 1,5 рази перевищує минулорічний рівень, і ймовірно високий рівень внутрішніх цін на цей вид зерна та борошна з нього, зберігатиметься упродовж усього сезону, з огляду на очікуване зменшення пропозиції жита на українському ринку.  

Поточні внутрішні ціни на борошно пшеничне на 10%−15%, перевищують свій минулорічний рівень, проте з останні 2 місяці вони знизилися на 3%−5%.

За логікою, зниження внутрішніх цін на пшеницю та борошно, мають стати приводом до подешевшання хліба. Однак, особливої надії українському споживачеві на це покладати не слід. По-перше, поточне зниження цін на пшеницю, за приблизними розрахунками, може обумовити зниження цін на хліб за рахунок сировинного чинника щонайбільше на 4%−5%, що може бути легко знівельовано подорожчанням інших складових собівартості виробництва хліба (енергоносіїв, комунальних послуг, заробітної плати тощо). По-друге, байдужість державних органів до процесів формування цін на соціально знащущі продукти харчування, навряд чи стимулюватиме бізнес до справедливого ціноутворення, навіть якщо до цього будуть всі підстави.