Ви є тут

Продовольча безпека в Україні у 2017 році. Огляд основних індикаторів

07.08.2018

Економічний дискусійний клуб пропонує чергову публікацію щодо оцінки рівня продовольчої безпеки України у 2017 році[1].

Добова енергетична цінність раціону людини

У 2017 році, як і у три попередні, відбулося скорочення середньодобової поживності раціону українця. За даними статистики, у минулому році в середньому українці споживали 2707 ккал на добу, або на 35 ккал менше, ніж роком раніше. При цьому калорійність раціону все ще на 8% перевищує гранично допустимий рівень для цього індикатора – 2500 ккал.

Слід зазначити, що 29% середньодобового раціону забезпечувалося за рахунок споживання продукції тваринництва.

Порівняно із країнами ЄС, середньодобова калорійність раціону в Україні є досить низькою. Так, у середньому по ЄС-28 калорійність становить 3400 ккал, що на чверть більше, ніж в Україні. При цьому частка в раціоні продуктів тваринного походження в ЄС знаходиться на такому ж рівні як в Україні, тобто складає 29%.

Достатність споживання окремого продукту

У минулому році середньодушове споживання продуктів харчування покращилося по 5 із 10 основних продовольчих груп, а саме споживання м’яса зросло на 0,3 кг, риби – на 1,2 кг, фруктів – на 3,1 кг, картоплі – 3,6 кг, яєць – на 6 штук.

                                              Розрахунок індикатора достатності
                                         споживання продуктів харчування

                                                                                                                                                                             (на особу на рік, кілограмів)

Досить помітний «провал» у середньодушовому споживанні у минулому році відбувся по молочній групі. Споживання молока і молокопродуктів скоротилося на 9,5 кг і склало 200 кг на особу на рік, що є одним із найнижчих показників за останні 20 років та забезпечує лише 53% від раціональної норми. Низькі показники покриття раціональної норми спостерігаються і по інших, найбільш вартісних для споживача групах продовольства: рибі та рибопродуктах – 54%, фруктах – 59%, м’ясу та м’ясопродуктах – 65%.

 
Як і попередні роки, по найбільш економічно доступних продовольчих групах, споживання знаходилося у межах, або вище визначених раціональних норм, до таких видів продуктів: хлібопродуктах, картоплі, овочах, яйцях та олії[3].

                                                                                                 Споживання основних видів продовольства
                                                                                                у 2017 році у розрізі регіонів

                                                                                                                                       (за даними Держстату)

 

                                                                                                                                                                                                                                                 (на одну особу за рік; кілограмів, штук)

Економічна доступність продуктів харчування

У 2017 році середньомісячні загальні сукупні споживчі витрати одного домогосподарства[4] складали 6634,12 гривні на місяць. При цьому щомісяця домогосподарством на харчування спрямовувалося в середньому 3423,71[5] гривні.

Тобто, основною статтею споживчих витрат домогосподарства були витрати на харчування, частка яких у становила 51,6% при 60-ти відсотковому граничному критерії. Порівняно з попереднім роком даний показник зменшився на 1,9  відсоткових пункти.

Проте, незважаючи на певне покращення економічної доступності продуктів харчування для українців, частка витрат на придбання харчування у 4−5 разів перевищує аналогічні показники європейських країн.

На відміну від України у ЄС-28 витрати на продукти харчування не перевищують 12% всіх споживчих витрат, а основною затратною статтею у домогосподарствах країн Євросоюзу є витрати на житло та енергоносії, на які припадає майже чверть таких витрат.

Що стосується структури споживчих  продовольчих витрат, то порівняно з попереднім роком значних змін тут не спостерігалося. Перше місце посідають витрати на: м'ясо і м’ясопродукти – 24% (827 грн. на домогосподарство на місяць), хліб і хлібопродукти – 15% (511 грн.), молоко і молочні продукти – 14% (494 гривні).

У регіональному розрізі найменша частка на продукти харчування від сукупних споживчих витрат – 45,4% − зафіксована у домогосподарствах Запорізької області. Натомість домогосподарства Рівненської області на продовольство витрачали 58,6% від своїх споживчих сукупних витрат. Загалом у 13 областях частка витрат на продукти харчування перевищувала середній показник по Україні.

Диференціація вартості харчування за соціальними групами

У 2017 році 20% домогосподарств з найбільшими доходами (вищий квінтіль) в середньому витрачали на харчування 4464 гривні на місяць, а 20% домогосподарств з найменшими доходами (нижчий квінтіль) – 2762 гривні.

Виходячи з цього, коефіцієнт диференціації вартості харчування за соціальними групами становив 1,62 проти 1,59 у 2016 році. Найбільша диференціація у споживанні у межах вищого та нижчого квінтилів не один рік поспіль спостерігається по продукції тваринного походження (м'ясо, риба молоко), а також фруктово-ягідній групі (у 1,7 – 2,0 рази). 

Домогосподарства, які за рівнем середньодушових еквівалентних доходів належать до першого квінтіля практично перебувають на межі продовольчої небезпеки, оскільки частка їх споживчих витрати на продовольство наближається до порогового критерія.

Продовольча незалежність за окремим продуктом

Задоволення потреб населення у продовольстві, у межах його купівельної спроможності переважно забезпечується за рахунок продукції вітчизняного виробництва.

Водночас по трьох групах продовольства частка імпорту традиційно перевищує встановлений 30-ти відсотковий граничний критерій для цього індикатора. Найвищий рівень імпортозалежності – майже 73% − відмічався по групі "риба і рибопродукти", оскільки 90% імпортних поставок припадає на види риб, які видобуваються виключно у водах морських економічних зон інших держав, що пов’язано з особливостями їх біологічного циклу.

Перевищення граничного критерія по групі "олії рослинні", обумовлено імпортом тропічних олій (пальмова та кокосова олії займають понад 90% імпорту), які користуються активним попитом у вітчизняних виробників харчової промисловості. 

Імпортозалежність по групі "плоди та ягоди" пов’язана із ввезенням значних обсягів екзотичних плодів, культивування яких  не властиве для України (банани, цитрусові, ківі тощо).

                                                                                                                                                                                               (тис. тонн, у перерахунку на основний продукт)


                                                                                                                                                                                                                                                      

РЕЗЮМЕ

____________________________________

[1] публікацію підготовлено на основі індикаторів, якими оперує Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), а також відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання продовольчої безпеки» від 05.12.2007 № 1379; 

[2] рекомендовані норми споживання основних видів продуктів харчування у межах встановлених продовольчих груп, згідно з рішенням Уряду повинні визначатися МОЗ України;

[3] експерти ЕДК вважають, що споживання олій рослинних в Україні знаходиться у межах раціональної норми (13 кг), а занижений фактичний рівень споживання пов'язаний із певними недоліками статистичного  обліку виробництва олії соняшникової;

[4] у 2017 році середній еквівалентний розмір домогосподарства становив 2,11 особи;

[5] під витратами на харчування тут наведена сума витрат на продукти харчування та безалкогольні напої, без урахування харчування поза домом.