Ви є тут

Продовольча безпека в Україні у 2018 році. Огляд основних індикаторів

05.08.2019

Економічний дискусійний клуб пропонує чергову публікацію щодо оцінки рівня продовольчої безпеки України у 2018 році[1].

Добова енергетична цінність раціону людини

За даними статистики, у 2018 році середньодобової поживність раціону українця залишилася практично на рівні попереднього року та склала 2706 ккал (у 2017 р. – 2707 ккал). При цьому калорійність раціону на 8% перевищує гранично допустимий рівень для цього індикатора – 2500 ккал, проте на 9% є нижчою, ніж у 2013 році.

За структурою, основна частка калорійності нашого раціону забезпечується за рахунок споживання продукції рослинництва − 1919 ккал, або 71%. На продукцію тваринництва припадає 29%, що складає 787 ккал.

Калорійність раціону харчування в Україні є на 21% нижчою порівняно із ЄС−28, де вона в середньому становить 3432 ккал на добу: від 2686 ккал на Кіпрі до 3753 ккал в Австрії. Разом з тим частка продуктів тваринного походження в раціоні населення ЄС знаходиться на такому ж рівні як в Україні, тобто складає 29%.

Достатність споживання окремого продукту

У минулому році середньодушове споживання продуктів харчування покращилося у 5 із 10 основних продовольчих груп, а саме: споживання м’яса зросло на 1,1 кг, риби – на 1,0 кг, фруктів – на 5,0 кг, овочів – 4,2 кг, яєць – на 2 штуки.

У 2018 році зберігалося зниження середньодушового споживання молока і молокопродуктів, яке скоротилося на 2,3 кг до 197,7 кг, що є одним із найнижчих показників за останні два десятиліття та забезпечує лише 52% від раціональної норми.

Низькі показники покриття раціональної норми спостерігаються і по інших, найбільш вартісних для споживача  групах продовольства: рибі та рибопродуктах – 59% забезпечення норми, фруктах – 64%, м’ясу та м’ясопродуктах – 66%.

Як і попередні роки, по найбільш економічно доступних продовольчих групах, споживання знаходилося у межах, або вище визначених раціональних норм, а саме: хлібопродуктах, картоплі, овочах, яйцях та олії[2].

Економічна доступність продуктів харчування

У 2018 році середньомісячні загальні сукупні споживчі витрати одного домогосподарства[3] складали 7655 гривні на місяць. Із зазначеної суми щомісяця домогосподарством на харчування спрямовувалося в середньому 4107[4] гривні.

Тобто, основною статтею витрат домогосподарства залишаються витрати на  харчування (з урахуванням харчування поза домом), частка яких у сукупних споживчих витратах становила 53,7% при 60-ти відсотковому граничному критерії цього показника. Порівняно з попереднім роком даний показник зріс на 0,3 відсоткових пункти.

Частка витрат на придбання продуктів  харчування в Україні в 4,5 рази перевищує аналогічний показник в країнах ЄС-28, де вона в середньому становить 12,2%: від 8,2% у Великобританії до 27,8% у Румунії.

Структури споживчих продовольчих витрат порівняно з попереднім роком суттєвих змін не зазнала. Перші три позиції посідають витрати на: м'ясо і м’ясопродукти – 25% (1008 грн. на домогосподарство на місяць),  хліб і хлібопродукти – 14% (576 грн.), молоко і молочні продукти – 14% (575 гривень).

У регіональному розрізі найменша частка витрат на продукти харчування у сукупних споживчих  витратах  – 46,7% − зафіксована у домогосподарствах Запорізької області, найвища − на Волині – 59,2%. Загалом у 12 областях частка витрат на продукти харчування перевищувала середній показник по Україні.

Диференціація вартості харчування за соціальними групами

У 2018 році 20% домогосподарств із найбільшими доходами (вищий квінтіль) в середньому витрачали на харчування 5247 гривень на місяць, а 20% домогосподарств з найменшими доходами (нижчий квінтіль) – 3134 гривні.

Виходячи з цього, коефіцієнт диференціації вартості харчування за соціальними групами становив 1,67  проти 1,62 у 2017 році. Найбільша диференціація у споживанні у межах вищого та нижчого квінтилів не один рік поспіль зберігається на продукцію тваринного походження (м'ясо, риба, молоко), а також по фруктово-ягідній групі (майже у 2,1 рази).  

Домогосподарства, які за рівнем середньодушових еквівалентних доходів належать до першого квінтіля практично перебувають на межі продовольчої небезпеки, оскільки частка їх споживчих витрати на продовольство наближається до порогового критерія і становить 59,6%.

Продовольча незалежність за окремим продуктом

У минулому році, як і у всі попередні, задоволення потреб населення у продовольстві, у межах його купівельної спроможності, переважно забезпечується за рахунок продукції вітчизняного виробництва.

Водночас по трьох групах продовольства частка імпорту традиційно перевищує встановлений 30-ти відсотковий граничний критерій для цього індикатора.

Найвищий рівень імпортозалежності – майже 80% − відмічається по групі "риба і рибопродукти", оскільки 90% імпортних поставок припадає на види риб, які видобуваються виключно у водах морських економічних зон інших держав, що пов’язано з особливостями їх біологічного циклу. Водночас слід зауважити, що недостатньо активний розвиток вітчизняного рибництва, а також підвищення купівельної спроможності населення внаслідок зростання реальних наявних доходів (за 2018 рік «плюс» 9,9%) стали чинниками до збільшення протягом року імпортозалежності по вказаній групі на 6 відсоткових пунктів.

Висока частка імпорту (42,9%) по групі "олії рослинні", обумовлено імпортом тропічних олій (пальмова та кокосова олії займають понад 90% імпорту), які користуються активним попитом у вітчизняних виробників харчової промисловості. 

У плодово-ягідній групі, значна частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні − 35,9% − пояснюється ввезенням значних обсягів екзотичних плодів, на які утримується активний попит з боку вітчизняного споживача, проте їх культивування не властиве для України (банани, цитрусові, ківі тощо).

____________________________________

[1] публікацію підготовлено на основі індикаторів, якими оперує Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), а також відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання продовольчої безпеки» від 05.12.2007 № 1379;    

[2] експерти ЕДК вважають, що споживання олій рослинних в Україні знаходиться не нижче раціональної норми (13 кг), а занижений фактичний рівень споживання пов'язаний із певними недоліками  статистичного обліку виробництва олії соняшникової;

[3] у 2018 році середній еквівалентний розмір домогосподарства становив 2,11 особи;

[4] під витратами на харчування тут наведена сума витрат на продукти харчування та безалкогольні напої,  а також на харчування поза домом.