За інформацією ФАО, за підсумками 2020 року середнє значення індексу цін на продовольство[1] досягло трирічного максимуму та склало 97,9 пункта, що на 2,9 пункта (3,1%) перевищує показник 2019 року, проте є набагато нижчим максимального середньорічного значення, зафіксованого у 2011 році, яке становило 131,9 пункта.
У грудні 2020 року, середнє значення індексу цін на продовольство ФАО склало 107,5 пункта, що на 2,3 пункта (2,2%) перевищує показник листопада, тобто його ріст триває сьомий місяць поспіль. У грудні зросли значення усіх підіндексів, які входять до складу індексу цін на продовольство, за винятком індексу цін на цукор. Як і попереднього разу, найбільше зріс підіндекс цін на рослинні олії, дещо менше − підіндекси цін на молочну продукцію, м'ясо і зерно.
Індекс цін на зерно. Середнє значення у грудні склало 115,7 пункту, що на 1,3 пункта (1,1%) вище рівня листопада, тобто зростання триває шостий місяць поспіль. У грудні продовжився ріст експортних цін на пшеницю, обумовлений скороченням пропозиції з боку найбільших експортерів, погодними ризиками у деяких регіонах США та Росії, а також новинами щодо скорочення обсягів поставок пшениці з Росії, яка оголосила про введення експортного мита/квоти.
Що стосується фуражних зернових, то у грудні суттєво зросли ціни на сорго, зважаючи на підтримку США високого рівня продажів, головним чином до Китаю.
Підвищенню експортних цін на кукурудзу сприяли погіршення оцінок щодо обсягів врожаю у Південній Америці, а також стрімке підвищення цін на соєві боби.
У грудні також зросли світові ціни на рис, що було обумовлено скороченням пропозиції з боку Таїланду і В'єтнаму, а також підвищенням купівельного попиту на поставки з Індії і Пакистану.
За підсумками 2020 року середнє значення Індексу цін на зернові ФАО склало 102,7 пункта, що на 6,4 пункта (6,6%) перевищує рівень 2019 року, та є найвищим середньорічним показником з 2014 року. У результаті скорочення пропозиції і підвищення попиту ціни на пшеницю і кукурудзу в порівнянні з 2019 роком зросли на 5,6% і 7,6% відповідно. Що стосується рису, то, хоч у 2020 році світовий імпортний попит і залишався на досить низькому рівні, експортні ціни зросли в порівнянні з невисокими показниками 2019 року на 8,6%, досягнувши шестирічного максимуму. Причиною цьому стало обмеження виробництва в окремих країнах-експортерах, введення деякими постачальниками тимчасових обмежень на експорт у другому кварталі 2020 року і виникнення логістичних проблем.
Індекс цін на олії рослинні. Середнє значення індексу у грудні склало 127,6 пункта, що на 5,7 пункта (4,7%) вище у порівнянні з попереднім місяцем, і досягло найвищого рівня з вересня 2012 року. Продовження зростання індексу у грудні обумовлене, передусім, підвищенням цін на пальмову олію, а також збільшенням котирувань на соєву, ріпакову та соняшникову олії. Світові ціни на пальмову олію зростають сьомий місяць поспіль, що пояснюється насамперед подальшим скороченням пропозиції з боку провідних країн-виробників. Крім того, на експорті позначилося різке збільшення експортних мит в Індонезії, яка є головним постачальником пальмової олії у світі. Що стосується соєвої олії, то світові ціни на неї досягли максимального за останні сім років рівня, в основному через скорочення експортної пропозиції з Аргентини, де тривалі страйки позначилися на її виробництві та портовій логістиці. Підвищенню цін на ріпакову і соняшникову олії сприяли зміцнення котирувань на пальмову олії, а також активний імпортний попит.
За підсумками року середнє значення Індексу цін на рослинні олії ФАО склало 99,1 пункта, що на 15,9 пункта (19,1%) вище рівня 2019 року і є найвищим показником за останні три роки.
Індекс цін на молочні продукти. Середнє значення індексу у грудні 2020 року склало 108,8 пункта, що на 3,4 пункта (3,2%) вище за рівень листопада, тобто, зростання цього показника триває сьомий місяць поспіль. У грудні зросли світові ціни на всі включені до цього індексу молочні товари, внаслідок активного світового імпортного попиту, який головним чином обумовлений ризиками, пов’язаними із несприятливими погодними умовами для виробництва молока в Океанії. Певну роль зіграв також високий внутрішній попит і скорочення обсягів виробництва деяких молочних продуктів у Західній Європі.
Разом з тим, за підсумками 2020 року, в цілому середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО склало 101,8 пункта, що на 1,0 пункт (1,0%) нижче рівня 2019 року. З усіх груп молочної продукції найбільше знизилися ціни на вершкове масло, меншою мірою − на незбиране сухе молоко, а ціни на знежирене сухе молоко і сир, навпаки, зросли.
Індекс цін на м'ясо. Середнє значення індексу у грудні минулого року склало 94,3 пункта, що на 1,6 пункта (1,7%) вище показника у листопаді, але на 12,3 пункта (11,6%) нижче рівня грудня 2019 року. Таким чином, в грудні ріст цього індексу продовжувався третій місяць поспіль.
Котирування м'яса птиці у грудні зміцнилися під впливом підвищення імпортного попиту, в першу чергу на Близькому Сході, значних обсягів внутрішніх продажів у провідних країнах-виробниках, а також негативних наслідків для виробництва від спалахів пташиного грипу в Європі.
Зросли котирування цін на яловичину і баранину, насамперед через скорочення пропозиції з боку Океанії обумовленого високим попитом на худобу для ремонту стада.
Ціни на свинину, навпаки, дещо знизилися, незважаючи навіть на те, що експорт на основні азіатські ринки продукції провідних європейських країн-виробників, у першу чергу Німеччини, як і раніше призупинений через спалахи африканської чуми свиней.
За підсумками року середнє значення Індексу цін на м'ясо ФАО склало 95,5 пункта, що на 4,5 пункта (4,5%) нижче рівня 2019 року. З усіх категорій м'ясної продукції найбільше знизилися ціни на м'ясо птиці, дещо менше − на баранину, свинину і яловичину.
Індекс цін на цукор. Середнє значення індексу у грудні склало 87,0 пунктів, або незначно знизилося (на 0,5 пункта) після стрімкого росту у листопаді. На відносну стабільність цін на цукор вплинули останні торгові дані, згідно з якими обсяги імпорту цукру Китаєм, другим провідним імпортером цукру у світі, за період з січня по листопад 2020 року збільшилися на 37% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У Індонезії також відмічається зростання попиту на цукор-рафінад з боку харчової промисловості.
Водночас у зв'язку з очікуваним зростанням виробництва у Бразилії, яка є найбільшим світовим виробником цукру, та Індії, де очікується збільшення на 17% обсягів виробництва цукру сезоні 2020/2021 років, підвищення цінових котирувань цукру не спостерігалося.
Понижувальний тиск на ціни на цукор спричинило також затвердження урядом Індії експортних субсидій на маркетинговий період 2020/2021 років.
Середньорічний індекс цін на цукор за підсумками 2020 року склав 79,5 пункта, що на 0,9 пункта (1,1%) вище рівня 2019 року і є наслідком недостатньої пропозиції цукру на світовому ринку у 2020 році.
____________________
[1]Індекс цін на продовольство ФАО – показник зміни за місяць міжнародних цін на кошик продовольчих сировинних товарів. Він розраховується на основі середніх значень індексів цін на п’ять товарних груп, зважених з урахуванням середнього показника частки кожної групи у експорті у 2014-2016 роках.