Ви є тут

Рубрика «ЦІКАВО ЗНАТИ». Молочні−немолочні продукти??? (Оновлено)

01.02.2018

Економічний дискусійний клуб, з огляду на суспільний інтерес до проблеми якості молочної продукції, провів власне дослідження стосовно зазначеної тематики.

Для того, щоб українська сім’я мала на своєму столі молоко, сир, масло, йогурт чи будь-який інший молочний продукт, необхідно, перш за все, щоб молоко від корови (кози, вівці тощо) потрапило на молокопереробне підприємство, яке має всі дозвільні документи на свій вид діяльності, що гарантують споживачеві безпечність та якість продукції.

Цікаво знати, що із загального обсягу, виробленого (надоєного) молока, на переробні підприємства в останні два десятиліття надходить лише 40%. При цьому, третина молокосировини, що переробляється – це молоко, вироблене домогосподарствами.

Довідково: у 1990 році частка молока, яке надходило на молокозаводи у загальному обсязі його виробництва перевищувала 70%. Із цього обсягу 99% молока поступало від сільгосппідприємств і лише 1% від господарств населення.

Наступним кроком, на шляху молочних товарів до столу українців є безпосередньо виготовлення продукції за відповідною технологією (рецептурою). У цій публікації нас цікавить не стільки детальні рецепти виробництва того, чи іншого молокопродукту, скільки потреба молокосировини для їх виготовлення. Звичайно, у кожного виробника є свої секрети виробництва. При цьому, основні базисні принципи виробництва молочних продуктів мають бути схожими. Навіть для не професіонала очевидно, що для виробництва кілограму масла вершкового потрібен значно більший обсяг молокосировини, ніж для виробництва кефіру.

Експертам ЕДК вдалося знайти усереднені показники, які дозволяють зрозуміти скільки молокосировини необхідно для виробництва того, або іншого виду молочної продукції.

Цікаво знати, що такі коефіцієнти затверджені наказом Мінекономіки від 18.12.2009 №1426 "Про затвердження Методичних рекомендацій складання прогнозних балансів попиту і пропозиції продовольчих ресурсів" та для молокопродуктів виглядають так: 

Скориставшись, наведеними коефіцієнтами, ми розрахували обсяги виробництва всіх видів молочних продуктів у еквіваленті молока.

Цікаво знати, що у останні десятиліття виробництво молочних продуктів, у перерахунку на молоко за вищенаведеними коефіцієнтами, на 30-50% перевищувало обсяги молокосировини, яка фактично надходила на переробні підприємства, а у натуральному виразі така розбіжність оцінюється у 1,5−2,3 млн. тонн.

Для «чистоти експерименту» ЕДК здійснив відповідні розрахунки і для 1990 року, які продемонстрували майже стовідсоткове співпадіння між обсягами молока, що надійшло на молокозаводи та обсягами виробленої продукції у молочному еквіваленті. Тобто, класична рецептура виготовлення молочних продуктів, яка до того ж затверджувалася на державному рівні, беззаперечно дотримувалася, що і гарантувало споживачу якість продукції.

Цікаво знати, що ж потрапляє на стіл української сім’ї у вигляді тих 1,5−2,3 млн. тонн, які позиціонують себе як молоко. Чи може це «труднощі обліку»? Або «тінь»? Або зміни, пов’язані із розширенням асортиментного ряду молочних товарів? Або що?

Пропонуємо нашому читачеві порозмірковувати….

Довідково.

Цікаво знати, а з чого ж молокопродукти у ЄС?

Цього разу підемо зворотним шляхом.

За даними Євростату, у 2016 році фермерськими господарствами Євросоюзу було вироблено 168,3 млн. тонн сирого молока, із якого коров’яче молоко склало 163 млн. тонн (97%). 

При цьому на молокопереробні заводи було доправлено 157 млн. тонн, або 93% від загального обсягу молокосировини.

Основними постачальниками молокосировини, і, відповідно, виробниками молочних товарів, серед країн ЄС є Німеччина, Франція, Великобританія та Нідерланди, загальна частка яких перевищує 55%. Найбільше молокосировини використано на виробництво сирів (37%, або 72 млн. тонн) та масла вершкового (30%, або 46 млн. тонн).

Маючи вихідні статистичні дані ми розрахували яким є фактичний вміст молокосировини у тому чи іншому молочному продукті, виробленому у ЄС. І ось що вийшло:

Як бачимо, розраховані коефіцієнти для молокопродукції походженням з країн ЄС цілком корелюють із коефіцієнтами, які затверджені наказом Мінекономіки для українських продуктів.

Тобто виходить , що якщо для європейських споживачів високий вміст молока у молочних товарах – це існуюча  реальність, то для українських – пошук молока в молопродуктах нагадує гру в рулетку.