Ви є тут

Рубрика «ЦІКАВО ЗНАТИ». Ожиріння як загроза продовольчій безпеці?!

13.03.2019

Економічний дискусійний клуб, сподівається, що нашим читачам буде цікаво знати яким чином ожиріння може впливати на погіршення стану продовольчої безпеки в окремо взятій країні та світі, а також порівняти частку населення із зайвою вагою у різних країнах планети. 

При словах «продовольча небезпека» в уяві пересічних громадян у більшості випадків виникає образ дуже худої людини, яка потерпає від голоду.

Проте, в процесі розвитку людської цивілізації поступово змінюються пріоритети, і на сьогодні питання, на яке намагаються дати відповідь не одну сотню років вчені «як продовжити тривалість життя людини?» дещо модифікувалося і звучить «як продовжити тривалість якісного життя людини?».  

Саме в контексті покращення якості життя людини можливо розглядати ожиріння як один із індикаторів продовольчої безпеки, незважаючи на те, що такий взаємозв’язок здається парадоксальним.

Цікаво знати, що Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), вважає, що зв'язок між відсутністю продовольчої безпеки та зайвою вагою проходить через дієту, яка впливає на вартість харчування[1]. Свіжі та більш корисні за своїми поживними якостями продукти харчування у всьому світі є більш вартісними. Тобто, коли ресурси домогосподарств є обмеженими, для задоволення своїх харчових потреб люди обирають дешевші види продовольства, які частіше за все, вирізняються високою калорійністю та низьким вмістом поживних речовин, особливо це проявляється у містах та країнах із середнім та високим рівнем доходів.

В контексті глобалізації продовольчих ринків, виробництво  продуктів з високим вмістом жирів і цукру є менш затратним у порівнянні зі свіжими продуктами, такими як фрукти, овочі і бобові, що може стати причиною обрання дієти, яка характеризується високим рівнем енергетичної цінності та низькою різноманітністю мікроелементів.  

Цікаво знати, що негативний вплив на продовольчу безпеку за рахунок поганої якості харчування задокументований фахівцями ФАО в країнах з низьким, середнім та високим рівнем доходів.

Крім того, існує психосоціальний зв'язок між загрозою продовольчій безпеці та ожирінням. Відсутність належного (постійного та в повній мірі) доступу до продуктів харчування викликає почуття тривоги, стресу і депресії, які, у свою чергу, можуть призвести до поведінки, що підвищує ризик надмірної ваги та ожиріння: переїдання, перекуси жирною та солоною їжею тощо.  

Метаболічні зміни, обумовлені порушенням моделі харчування внаслідок обмеження (позбавлення) їжі є ще одним компонентом для розвитку ожиріння. Фізіологічна адаптація у відповідь на дієту за схемою «свято-голод», у періоди коли їжі вдосталь, проявляється у збільшенні жирових відкладень, зменшенні маси м’язів, швидкому наборі ваги.

ФАО наголошує, що доказів, які підтверджують зв'язок між поганим доступом до їжі та ожирінням, збільшується.

Як же на сьогодні виглядає ситуація з рівнем ожиріння дорослого населення[2] на планеті?

Цікаво знати, що за даними ФАО, на планеті налічується 672,3 млн. дорослих людей, що мають ожиріння, тобто індекс маси тіла яких дорівнює, або перевищує 30[3]. У загальносвітовій чисельності дорослого населення частка осіб з ожирінням становить у середньому 13,2%, і за останні 5 років зросла на 1,5 відсоткових пункти.

Примітно, що питома вага населення з надмірною вагою зросла за останні роки навіть у найменш розвинених країнах, для яких характерним є низький рівень економіки та дефіцит продовольства.

Цікаво знати, що на планеті найменший відсоток дорослого населення, яке страждає на ожиріння проживає в Азії – 7,3%. Слід відмітити, що в розрізі територій азійського регіону рівень ожиріння має суттєві розбіжності. Так, наприклад частка населення яке має ожиріння у країнах Південної Азії становить 5,2%, а у державах Західної Азії – 28,6%. Аналогічна ситуація спостерігається на африканському континенті: при середньому рівні ожиріння 11,8%, показник варіює від 5,2% для країн Східної Африки до 28,7% для Північної її частини.

Цікаво знати, що найвища частка населення із ожирінням проживає у Північній Америці, де 36,7% дорослого населення, або кожен третій має суттєву зайву вагу.

Цікаво знати, що серед країн світу найбільшою стрункістю виділяються в’єтнамці. Саме у В’єтнамі показник ожиріння є найменшим у світі та становить лише 2,1% від загальної чисельності дорослого населення. Також до ТОП-10 країн з найменшим рівнем ожиріння ввійшли: Тимор-Лешти, Бангладеш, Камбоджа, Ефіопія, Непал, Індія, Танзанія, Еритрея та Бурунді.

Цікаво знати, що найвищий на планеті рівень ожиріння серед дорослого населення зафіксований у Мікронезії та Полінезії (регіони Океанії). Тут практично кожен другий мешканець страждає на ожиріння. Крім вказаних острівних регіонів, до ТОП-10 країн з найвищим рівнем ожиріння ввійшли: США, Кувейт, Саудівська Аравія, Катар, Йорданія, Туреччина, Багами та Нова Зеландія.

Цікаво знати, що на нашому, європейському континенті, ожирінням охоплено в середньому 25,4% дорослого населення. При цьому, розбіжність між максимальним та мінімальним значенням показника у розрізі країн Європи перевищує 10%.

Найменший рівень ожиріння серед країн Європи зафіксований у Боснії та Герцеговині – 19,4%, найвищий – на Мальті – 31%.

Показник ожиріння в Україні становить 26,1%, що на 0,7 відсоткових пункти перевищує середньоєвропейський рівень. Найближчими до нас європейськими сусідами по рівню зазначеного показника є Німеччина (25,7%) та Білорусь (26,6%).

Отож є над чим поміркувати...

________________________________

[1]FAO, IFAD, UNICEF, WFP and WHO. 2018. The State of Food Security and Nutrition in the World 2018. Building climate resilience for food security and nutrition. Rome, FAO;

[2] доросле населення тут розуміється, як населення старше 18 років;

[3] індекс маси тіла (ІМТ), що розраховується шляхом ділення маси тіла в кілограмах  на квадрат зросту (висоти) особи в метрах (кг/м2).