Ви є тут

Рубрика «ЦІКАВО ЗНАТИ». Вартість сільськогосподарських земель в Україні та Європі

19.09.2019

Економічний дискусійний клуб сподівається, що напередодні остаточного скасування в Україні мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, нашим читачам буде цікаво дізнатися про поточну вартість ріллі у країнах Європейського Союзу.

Зважаючи на те, що ціни на землю залежать від багатьох чинників (зокрема, особливостей національного законодавства, кліматичних умов, якості ґрунтів, розвитку транспортної інфраструктури, попиту і пропозиції), на території Євросоюзу спостерігається значна варіативність її вартості.

Серед країн ЄС найнижчий поточний рівень середньої вартості одного гектару ріллі[1] склався у Румунії – близько 2 085 євро, найвищий у Нідерландах – майже 68 197 тис. євро.

Цікаво знати, що за останні 7 років у переважній більшості країн-членів ЄС вартість ріллі зростала. Найпомітніше за вказаний період підвищилися ціни у Чехії (у 3,5 рази), Литві (майже у 3 рази), Естонії (2,7 рази), Угорщині, Болгарії та Польщі (удвічі).  

Цікаво знати, що навіть у межах однієї країни спостерігається суттєва варіативність цін на ріллю. Найбільш вражаюча розбіжність у вартості ріллі в Іспанії, де максимальна ціна перевищує мінімальну майже у 20 разів. Слід зазначити, що на території Іспанії, а саме на Канарських островах зафіксовано найвищу вартість ріллі на території Євросоюзу – 131 263 євро за гектар. У той час, як ділянки з найнижчою вартістю розташовані у Південно-західній частині Болгарії, де ціна одного гектара ріллі становить 1 549 євро.

У зв’язку із тривалим мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні відсутній цивілізований ринок таких земель, а відповідно і ринкові ціни не сформовані.

Разом з тим, цікаво знати, що згідно із чинним законодавством в Україні існує поняття «нормативна грошова оцінка земельних ділянок»[2].

Цікаво знати, що згідно із даними Держгеокадастру станом на 01.01.2019 нормативна грошова оцінка одного гектару ріллі у розрізі регіонів країни становила: від 21,4 тис. гривень (667 євро) у Житомирській області до 33,6 тис. грн. (1048 євро) у Черкаській області.

Цікаво знати, що у державах−членах Євросоюзу, як і в Україні, фермерові належать не всі землі, задіяні у його виробництві. Значні обсяги сільськогосподарських земель знаходяться у короткостроковій, або довгостроковій оренді.

Серед країн Євросоюзу найдорожчою є оренда земель сільськогосподарського призначення у Нідерландах − 847 євро/га, найдешевшою − у Латвії – 57 євро за гектар. Слід відмітити, що у більшості країн розмір орендної плати за останні 7 років суттєво зріс (див. графік).

Цікаво знати, що в Україні у 2018 році середній розмір плати за оренду одного гектара  сільськогосподарської землі склав 1613 гривень (50 євро), що на 18% більше, ніж роком раніше.

Найвища орендна плата за гектар зафіксована на Черкащині (3525 грн.), Полтавщині (2970 грн.) та Харківщині (2495 гривень). Найдешевше користування землею обходилося у Херсонській (927 грн./га) та Запорізькій (878 грн./га) областях. 

____________________________

[1] тут і далі по країнах ЄС наведені статистичні дані за 2017  рік – остання актуальна інформація, оприлюднена Євростатом;

[2] Закон України «Про оцінку земель» визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення  розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.