Ви є тут

Скільки хліба споживають українці?

29.03.2017

Переглядаючи свіжу статистичну звітність щодо виробництва хліба та хлібобулочних виробів в Україні Економічний дискусійний клуб зацікавило питання: невже насправді у нашій державі за останні два десятиліття відбулася кардинальна зміна культури харчування населення, що попит на хліб масових сортів скоротився у декілька разів?

Спробуємо розібратися у цьому питанні.

Згідно із даними статистики, починаючи з 2000 року виробництво хліба та хлібобулочних виробів в Україні скоротилося з 2,5 млн. тонн до 1,1 млн. тонн, або у 2,2 рази. При цьому, чисельність  населення країни зменшилася на 14%.

Примітно, що структура виробництва хліба та хлібобулочних виробів у 2016 році, як і у 2000 році, принципових змін не зазнала. Левова частка виробництва (52%) – це хліб пшеничний; на хліб житній та хліб із пшеничного і житнього борошна припадає 33%; на вироби булочні, до яких до речі належить батон і багет, припадає 24% від усього виробництва хліба нетривалого зберігання.

Разом з тим, виходячи із показників офіційної статистики середньодушове споживання хліба українцями упродовж 2000-2016 років скоротилося з 50 кг до 26 кг на особу на рік. А якщо порівнювати цей показник наприклад із 1995 роком, то споживання хліба зменшилося більш, ніж у 3 рази.

Примітка: у 1991 році розрахункове виробництво хліба масових сортів становило 129 кг на особу. Однак, виходячи із реалій радянського часу, коли хліб був одним із найдоступніших (як за ціновим, так і бездефіцитним факторами) та масово використовувався для годівлі худоби і птиці сільськими господарствами населення, прирівнювати показник виробництва з показником продовольчого споживання є не коректним.

Отже, згідно з офіційними даними виробництво хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання, у 2016 році склало приблизно 72 грами у розрахунку на день, 2,2 кг на місяць, або 26 кг на рік.

У той же час, відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум», починаючи з 2000 року Уряд затверджує мінімальний набір продуктів харчування достатній  для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я (далі − набір продуктів харчування) у розрізі основних соціальних і демографічних груп населення.

Так ось, відповідно до визначених Урядом норм, мінімальне споживання хліба у розрахунку на особу є таким[1]:

Використовуючи дані щодо вікової структури населення країни, ЕДК розрахував середньорічний обсяг споживання хліба масових сортів, виходячи із затверджених мінімальних норм. Цей розрахунковий усереднений показник упродовж 2000−2016 років не опускався нижче 90 кг на особу на рік, що у 1,8 − 3,5 рази перевищує офіційні дані щодо виробництва хліба у цей період.

Відразу спадає на думку, що за останні 15 років  українці принципово змінили раціон харчування і почали надавати перевагу споживанню іншим групам продовольчих товарів. Однак, статистичні дані достеменно це підтвердити не можуть.

Так, дійсно порівнюючи із 2000 роком, середньодушове споживання більшості основних видів продовольства українцями зросло. Проте, в останні роки спостерігаються зворотні тенденції. У зв’язку із падінням купівельної спроможності населення скоротилося споживання більш вартісного сегменту продовольства. Передусім, це продукти харчування, які повинні забезпечувати організм людини білками: риба, м'ясо, молоко, яйця.

Таким чином, для забезпечення своєї життєдіяльності у межах необхідної калорійності свого раціону українці вимушені вживати у їжу більш доступні, з точки зору ціни, продукти харчування. Безперечно, що одним із таких продуктів є хліб.

Навіть у сьогоднішніх реаліях, коли за 3 місяці 2017 року споживчі ціни на хліб масових сортів зросли майже на 10%, вартість 1 ккал, яку забезпечує людському організму вживання хліба, є найнижчою.

Виходячи із проведеного аналізу, з високою ймовірністю можна стверджувати, що частина виробництва популярних серед населення хліба та хлібобулочних виробів не підпадає під офіційну звітність.

Наприклад, якщо порівнювати офіційне виробництво хліба та розраховане ЕДК споживання хліба у межах мінімально затверджених норм, то орієнтовна частка неофіційного ринку хліба у 2016 році мала б складати понад 70%. 

При цьому, ЕДК не стверджує, що в Україні понад 70% ринку хліба знаходиться в «тіні». Зважаючи на сучасні реалії життя, коли стрімко розширюється асортимент виробів із зерна і борошна, активно рекламується здоровий спосіб життя, частина населення все ж змінює власні харчові пріоритети і відмовляється від традиційних сортів хліба.

Проте, таке помітне скорочення офіційного виробництва найбільш доступного продукту харчування, яким є хліб масових сортів, яке до того ж відбувається на фоні падіння реальних наявних доходів населення, викликає ряд запитань до державних інституцій...

_____________________________________________

[1] набори продуктів харчування з 2000 року затверджувалися двічі: постанови КМУ від 14.04.2000 № 656 та від 11.10.2016 № 780. При цьому, норми споживання хліба у розрізі соціально-демографічних груп залишалися незмінними.