Ви є тут

Чому Україні потрібен незалежний Нацбанк?

Автор:
Данилишин Богдан
17.07.2019

Економічному зростанню Конституція відводить лише третє місце.

Є чимало досліджень, присвячених взаємозв'язку незалежності Центрального банку (ЦБ) з інфляцією, ця тема часто піднімається у вітчизняних ЗМІ. Проте, нечасто висвітлюється зв’язок незалежності ЦБ та економічного зростання. З урахування того, що невисокі темпи економічної динаміки України хвилюють українців дедалі сильніше, пропоную розглянути цей взаємозв'язок.

Авторитетні міжнародні дослідники погоджуються, що існує кореляція між цими двома показниками, проте їх висновки відрізняються щодо її знаку — чи залежність є прямою, чи оберненою. Багато залежить від того, яка країна досліджувалася.

Дослідження, яке було проведене інститутом «Діалог цивілізацій» щодо взаємозв'язку між незалежністю ЦБ та економічним зростанням використало дані 31 розвинених країн та країн, що розвиваються, у період з 1970 по 2015 рік. Результат показав, що існує негативний зв’язок між двома змінними. Це пояснюється двома механізмами. Перший полягає в монетарній дисципліні: у країнах з ВВП на душу населення нижче середнього значення завжди існує небезпека, що Центральний банк збільшуватиме грошову масу під тиском уряду або лобістів певних зацікавлених груп. А більша незалежність Центрального банку — це механізм блокування схожого типу політики. Другий механізм пов’язаний з жорсткім контролем цін та інфляції, бо м’яка монетарна політика в цьому випадку може зменшити негативний вплив цінових коливань на темпи зростання економіки. Що у свою чергу забезпечить приведення фактичного рівня ВВП до потенційного. Але якщо Центральний банк є абсолютно незалежним, то він, як правило, не дбає про рівень ВВП, а звертає увагу лише на зниження інфляції та стабілізацію валютного курсу. Це негативно впливає на зростання економіки.

В свою чергу, у роботі «Незалежність Центрального банку — зростання, інвестиції та реальні ставки» вчені встановили, що у розвинених економіках зростання ВВП не пов’язано зі ступенем незалежності ЦБ. У країнах, що розвиваються рівень незалежності ЦБ від політичної влади негативно впливає на зростання економіки. Це означає, що незалежний Центральний банк є вільним від політичного тиску, а, отже, може вести себе більш передбачувано, у такий спосіб сприяючи економічній стабільності. Проте, економічна стабільність та економічне зростання — не тотожні.

Загалом проведені дослідження підтверджують, що незалежність ЦБ виявилась дієвим методом у питаннях боротьби з інфляцією. Втім, чи матиме вона позитивний вплив на економічне зростання? Та чи варто Центральному банку приділяти більше уваги саме цьому показнику?

Ці питання залишаються відкритими. Останнім часом, ті, хто визначають монетарну політику зазнають все більшого тиску щодо необхідності підвищення уваги до економічного зростання. Найбільш яскравий приклад — вплив Президента США Дональда Трампа на Федеральну резервну систему, яка була вимушена прислухатися до нього та припинити збільшення облікової ставки, щоб продовжити економічне зростання.

Всі ми бачимо, що й Нацбанк України відчуває подібний тиск безпосередньо з боку парламентарів, експертів та ЗМІ. Але тиснути на нього можуть й політики, що переслідують власні інтереси або лобістські групи. Іншим джерелом тиску може бути уряд, що може проводити політику, яка призводитиме до короткострокового економічного зростання, проте, створюватиме інфляційні ризики в довгостроковій перспективі. Це не підвищує незалежність НБУ й не сприяє росту довіри до нього.

Враховуючи стан економіки України цікаво — як у країнах, що розвиваються, незалежність ЦБ впливає на економічне зростання? У таких країнах використання монетарної політики для стимулювання економічного зростання є менш дієвим. Це відбувається через вплив зовнішніх шоків на економічні показники — наприклад, через імпортовану інфляцію (для України — ціни на енергоносії), або залежність від цін на основні експортні товари (для України — агро- та металопродукція).

Інше важливе питання полягає у взаємозв'язку між інфляцією та економічним зростанням як цілями НБУ. Якщо більш незалежний Центробанк здатний позитивно впливати на зниження інфляції, то чи не відбувається це за рахунок зниження ВВП? Наприклад, якщо ЦБ здійснює таргетування інфляції без урахування бізнес-циклів, це може завдати шкоди економічному зростанню. На жаль, схоже, що саме так відбувається в Україні, де Нацбанк не намагається застосовувати ні заходи контр-циклічної, ні заходи про-циклічної політики. Але чи варто звинувачувати Нацбанк у цьому?

Наразі ми маємо ситуацію, коли першочерговою ціллю НБУ визначає цінову стабільність через зниження темпів інфляції. Це витікає з Конституції, де головною метою діяльності Нацбанка визначено забезпечення стабільності грошової одинці. Трактується це, як стабільність внутрішньої купівельної спроможності гривні. В ранжуванні цілей на другому місті - підтримка фінансової стабільності. Економічному зростанню відводиться лише третє місце. Причому, оговорюється, що йому сприяти НБУ може тільки в разі, якщо це не протирічить двом першим цілям. Отже, незважаючи на чисельні заклики щодо важливості активного сприяння економічному зростанню, виходить, що знижувати в Україні інфляцію вдається стримуючи потенціал зростання економіки, а подекуди й пригнічуючи його. То, можливо не варто за таких умов покладати занадто високу відповідальність за низькі темпи зростання ВВП саме на НБУ, який намагається виконувати свою першу конституційну ціль?

Для вирішення питання щодо економічного зростання існують пропозиції щодо впровадження додаткових цілей у політику ЦБ (окрім таргетування інфляції, у випадку України). Такою додатковою ціллю може стати підтримка економічного зростання. Адже, на даний момент проблема економічного зростання турбує НБУ переважно у розрізі впливу на інфляцію.

В умовах перехідної економіки, в яких перебуває Україна, дія монетарної влади, що міститься суто в забезпеченні високої вартості грошей, може забезпечити суттєве зниження інфляції. Власне, це спостерігається зараз. Однак, це не сприяє пришвидшенню зростанню економіки, яка потребує кредитування й фінансування проектів в реальному секторі економіки.

Що важливіше — боротьба з інфляцією чи економічне зростання? Здається, проблеми рівноцінні за значущістю. Тому необхідні розумні компроміси, які виключають прагнення до виконання лише одного завдання ціною ускладнень для досягнення іншого. Проте, доцільно періодично переглядати ранжування пріоритетів в залежності від періоду часу, стану економіки та завдань. До речі, центробанки деяких розвинених країн мають розширені мандати, що зобов’язує їх більш активно реагувати на відхилення від встановлених значень обсягів виробництва і рівня зайнятості. Й саме розширення мандатів дає можливість вдало переслідувати декілька цілей, не впливаючи негативно на незалежність центробанків.

Однозначно можна стверджувати, що будь-які зміни в ступені незалежності Центробанку впливають на процес економічного зростання. Втім беручи до уваги сировинний характер економіки України, навряд чи відповідь на питання, як прискорити темпи зростання економіки, лежить у монетарній чи фіскальній політиці. Локомотив економічного зростання України буде їхати справді швидко, тільки якщо він буде переставлений з рейок експортно-сировинної моделі на рейки високотехнологічного розвитку.

https://nv.ua/ukr/opinion/riven-inflyaciji-v-ukrajini-zmini-v-nbu-novini...