Ви є тут

До всесвітнього дня заощаджень

Автор:
Данилишин Богдан
10.11.2020

31 жовтня світова спільнота святкує день заощаджень. День заощаджень було засновано 31 жовтня 1924 р. під час 1-го Міжнародного конгресу ощадних банків світу. За ідеєю засновників, головними завданнями Всесвітнього дня заощаджень є підвищення рівня фінансової грамотності населення, роз'яснення значення і ролі заощаджень, зростання культури заощаджень.

З якими показниками заощаджень зустрічає цей день Україна?

Протягом 2017-2019 р. (за даними Держстату України) частина ВВП, що спрямовувалася всіма секторами економіки на поповнення валових національних заощаджень України, впала до рекордних за останні 5 років - 12% ВВП. Серед складових національних заощаджень найгіршу динаміку мали заощадження населення, які в 2017-2018 рр. приростали на мізерні 2,8% ВВП щороку, а в 2019 р. взагалі скоротилися на величину близько -1,0% ВВП. Показово, що падіння заощаджень населення в річному вимірі жодного разу не спостерігалося за весь період незалежності України. В 2020 р. під дією корона-кризи приріст заощаджень економіки припинився (лише +0,7% ВВП), а в секторі домашніх господарств продовжилось скорочення заощаджень (в І півріччі - на величину близько 1,1% ВВП).

В історичній ретроспективі максимальний показник річного приросту національних заощаджень України спостерігався в 2004 р. (+30,6% ВВП), а приросту заощаджень населення - в 2010 р. (+14,7% ВВП). З тих пір показники заощаджень майже невпинно погіршувалися.

Нинішній рівень заощаджень України різко контрастує з показниками інших країн світу. Так, в середньому по країнах з ринками, що формуються, частка ВВП, що спрямовується на валові заощадження економіки досягає 32% ВВП (в т.ч. в Європі – 24% ВВП). Тобто, в Україні рівень заощаджень на 10 відс. п. ВВП відстає від рівня європейських країн з ринками, що формуються, і на 17 відс. п. від країн з ринками, що формуються, в цілому. Майбутні перспективи України також не втішні. МВФ очікує, що в найближчі 5 років середній приріст заощаджень України становитиме лише 11% ВВП на рік.

Довідково: «Валові національні заощаджень» сумарно відображають ту частину ВВП, яка направляється на відтворення економіки та її майбутній розвиток, в той час як «банківські заощадження» є лише частиною цього ресурсу, яка перерозподіляється в рамках грошово-кредитної системи.

Рівень та динаміка валових національних заощаджень визначають можливості економічних суб’єктів вкладати кошти в ті чи інші види фінансових і нефінансових активів (включаючи банківські депозити). Однак приріст депозитів у банках може відбуватися і під дією тимчасових чинників короткострокового характеру, які не пов’язані із формуванням «валових національних заощаджень».

Так, з початку 2020 року в умовах коронакризи депозити в банківській системі України зросли на 18,4% і основною складовою такого зростання були депозити до запитання, які збільшились на 25,4%. За співвідношенням до ВВП за кілька місяців депозити в банківській системі відновилися до рівня початку 2017 року!

Чинниками зазначеного зростання банківських депозитів стали: 1) витрачання накопичених раніше заощаджень населення на цілі споживання і їх осідання на розрахункових рахунках інших юридичних чи фізичних осіб; 2) девальвація гривні і пов’язана з нею переоцінка валютної складової грошової маси; 3) розпродаж складських залишків товарів без здійснення аналогічних витрат на їх поповнення з імпортних поставок; 4) результати детінізації в сфері боротьби з «скрутками» при сплаті ПДВ; 5) економічна невизначеність, що утримувала окремих суб’єктів від необов’язкових трат. Тобто, усі фактори, що спричинили зростання банківських заощаджень поточного року не були пов’язані із процесами природнього формування заощаджень як результату звичайної економічної діяльності.

Проблематика заощаджень в Україні пов’язана не з формами їх утримання чи перерозподілом наявних мізерних ресурсів, а з досягненням прийнятного рівня самих заощаджень, як результату розширення економічної активності та зростання сум доходів економічних суб’єктів. Це означає, що стратегічним пріоритетом України має бути створення дієвих інститутів та економічних механізмів для зростання і розвитку, а не намагання й надалі стискати і скорочувати «надмірний» попит, «зайву» ліквідність, «надлишкові» бюджетні витрати.

Фіскальні та монетарні стимули, заходи державної структурної та інвестиційної політики, зовнішньоторгівельна політика та інші опції політики повинні бути реалізовані з орієнтацією на нарощування інвестицій в основний капітал та розвиток внутрішнього ринку. Запуск механізмів, які в змозі кардинально покращити процес економічного відтворення оздоровить процес формування національних заощаджень, а отже і створить основи стійкого економічного розвитку в майбутньому.

https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/469427_vsesvitnogo_dnya_zaoshchadzhe...