Ви є тут

Карфаген має бути зруйновано

Автор:
Манцуров Ігор
02.10.2015

У своїй попередній статті я як професійний статистик, який захистив і кандидатську, і докторську дисертації із спеціальності «статистика» і пропрацював 15 років на керівних посадах у спеціалізованих агенціях ООН, займаючись, зокрема, і реформуванням національних статистичних систем у багатьох країнах Африки та Європи, адресував декілька запитань суспільству і Уряду, насамперед, керівництву Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо стратегії реформування системи державної статистики України.

Відверто кажучи, будучи реалістом, я сподівався, що певна частина суспільства буде солідарна зі мною, принаймні мовчазно, але зовсім не розраховував на відповідь від Міністерства.

Несподівано я отримав вельми переконливу відповідь відносно планів Міністерства щодо майбутнього системи державної статистики України та фахівців, дехто з яких усе своє життя віддав складній, але шляхетній справі трансформації радянської системи статистики в таку, що відповідає передовим міжнародним стандартам та сучасним європейським вимогам.

Фольклористично цю відповідь можна сформулювати добре відомою фразою римського сенатора Марка Порція Катона Старшого, якою він закінчував кожне засідання сенату, - «Карфаген має бути зруйновано». Як не дивно, ця фраза, яку як мантру повторює Міністр економіки, коли говорить про статистику України, трансформувалася в офіційний документ, підписаний одним із заступників Міністра та надісланий у Міністерство фінансів у рамках підготовки проекту Державного бюджету на 2016 рік. Копію цього документу розміщено у додатку до цієї статті.

У цьому документі йдеться про розподіл 50-ти мільйонів гривень  (за сьогоднішнім курсом, - двох мільйонів доларів США, суму, на яку Мінекономрозвитку пропонує «скоротити граничні обсяги видатків на оплату праці Державної служби статистики України» (процитовано мною,- ІМ). При цьому хотів би зауважити, що зменшення фінансування Держстату на таку величезну суму неминуче призведе на початку наступного року до скорочення чисельності апарату цього відомства на дві тисячі фахівців, тобто приблизно на чверть! 

Скажу відверто, коли місяць тому я готував свою першу статтю і застерігав, що реформування системи статистики у тому вигляді, в якому його бачить Міністерство, неминуче призведе до суттєвого скорочення чисельності фахівців Держстату, які будуть звільнені і в умовах скорочення чисельності апарату міністерств і відомств навряд чи знайдуть роботу, я навіть не міг передбачити, що тільки протягом одного року обсяг скорочення чисельності Держстату сягне таких величезних цифр.

При цьому ми маємо розуміти, що це тільки початок, тільки маленька частина міста Карфагену, яке, я тепер впевнений, неминуче буде зруйноване дощенту! Шансів зберегти його майже нема!

Але при цьому виникає декілька вкрай важливих запитань.

Перше. Як саме і наскільки ефективно керівництво Міністерства пропонує використати кошти, отримані від звільнення двох тисяч професіоналів-статистиків, тобто кошти, які формують захищену Бюджетним кодексом статтю витрат?

Відповідь цікавий читач знайде, проглянувши документ у додатку.

Наведу найважливіші (і найкоштовніші) статті витрат.

Так, зокрема,

- 11 мільйонів - на проведення засідань комісій з питань торговельно-економічного співробітництва;

- 5 мільйонів - на забезпечення функціонування апарату Мінекономрозвитку (включаючи, звичайно, й представницькі витрати, - як же без них);

- 4,3 мільйона - на модернізацію робочих місць працівників Мінеконорозвитку;

- 18 мільйонів - для розроблення апаратно-програмного комплексу для здійснення державних закупівель;

- і, нарешті, 8 мільйонів - на розвиток єдиного державного порталу адміністративних послуг.

Не буду задавати сакраментального питання: а чи настільки важливо фінансувати ці статті витрат нині? Це є темою для окремої розмови, не виключаю, - в наступній статті.

Але тут мимоволі напрошується наступне запитання: а чи обґрунтовані хоч як-небудь суми, які Міністерство пропонує витратити, скажімо, на розроблення апаратно-програмного комплексу для здійснення державних закупівель?

Відповідь легко знайти, проаналізувавши витрати на розроблення подібного продукту в інших країнах. Вони, як свідчить аналіз, у більшості європейських країн коливаються, як не дивно, у межах набагато скромніших, - від 230 до 310 тисяч євро. Але ж не 720 тисяч, що дорівнює за нинішнім курсом 18-ти мільйонам гривень! І це за умови, що вартість робочої сили в Україні навіть у такій високоінтелектуальній сфері набагато (в 5-6 разів) нижча ніж у європейських країнах.

Сподіваюсь - дуже хочу вірити - що настільки завищена сума витрат є результатом недолугості підлеглих Міністра, які не визначили справедливу реальну суму витрат. 

Питання третє, - найголовніше з точки зору європейських, та й не лише, цінностей. Чи має право Міністр економіки, чи будь-яка посадова особа, визначати, яка саме статистична інформація і в якому обсязі потрібна суспільству загалом та численним групам користувачів? Чи може Міністр, чи будь-яка посадова особа, обмежувати право на отримання цієї інформації? Чи не повинен Міністр, відповідно до своїх службових обов’язків, сприяти формуванню інституційних, фінансових та організаційних засад, завдяки існуванню яких кожен громадянин України мав би доступ до будь якої статистичної інформації, за винятком тієї, яка становить державну таємницю?

Відповідь лаконічна. Суспільство саме має вирішувати, яка саме інформація, і в якій формі йому потрібна. Якщо Міністр хоче реформувати систему статистики, він має звернутися з відповідними запитаннями до користувачів інформації, які своїми податками формують фінансову базу системи Держстату. І тільки після широкого демократичного обговорення приймати рішення щодо напрямків і глибини реформ.

Саме так діють керівники відповідних відомств у європейських країнах. І якщо Україна здійснила європейський вибір, вона має йти тим самим шляхом. Альтернативи цьому немає.

І мені хотілося би вірити, що Міністр економічного розвитку і торгівлі, усвідомивши ці прості істини, організує широку дискусію з цього приводу, а за її підсумками прийме вірне рішення.