Ви є тут

Навіщо нам цифрова гривня

Автор:
Данилишин Богдан
12.12.2017

Створення національної цифрової валюти позитивно відіб'ється не тільки на продавцях, але й знизить витрати покупців.

Довелося прочитати іронічні коментарі деяких аналітиків про намір Венесуели створити національну цифрову валюту. «Я глибоко вивчив цю тему і хочу оголосити, що Венесуела буде використовувати нову систему криптовалюти на основі нафтових ресурсів, Венесуела створить криптовалюту Petro», - заявив президент країни Мадуро. Він зазначив, що венесуельська криптовалюта, крім нафти, буде забезпечуватися запасами природних ресурсів, – таких, як золото й діаманти. Якщо врахувати, що раніше про можливість створення національних цифрових валют заявляло чимало країн, серед яких – Китай і Росія, виходить, що іронія недоречна, і ця проблематика повинна обговорюватися на серйозному рівні.

Але для початку – про поняття. В цьому випадку, коректніше застосовувати термін «національна цифрова валюта», оскільки «криптовалюта» за визначенням повинна бути децентралізованою і анонімною. А якщо її буде емітувати держава, якщо всі важелі управління нею будуть сконцентровані в уповноваженому держоргані, ця валюта апріорі не буде ні анонімною, ні децентралізованою.

Якими мотивами керуються країни, які мають намір створити національні цифрові валюти? У КНР, як стверджує директор Інституту дослідження цифрової валюти при Народному банку Китаю Яо Цинь, мета полягає в тому, щоб національна цифрова валюта не мала тих недоліків, якими характеризуються як фіатні гроші, так і звичайна криптовалюта – відсутність прив'язки до реальних цінностей. Як бачимо, Мадуро керується тими ж цілями.

Виходить, що перевага національних цифрових валют буде полягати в тому, що держава буде нести за них відповідальність, а це підвищить довіру до таких валют з боку бізнесу і населення. У Китаї вважають – національна цифрова валюта буде сприяти стабільності фіатного юаня. Цікаво, що в КНР до переваг майбутньої національної цифрової валюти відносять те, що вона не буде заснована на технології блокчейна (а саме на цій технологічній платформі засновані популярні криптовалюти). Більш того, Яо Цинь стверджує, що саме задекларований обмежений обсяг емісії біткоінів сприяє певному гальмуванню економіки. Примітно, що цей же факт є одним з найважливіших спонукальних мотивів для тих, хто використовує біткоін як засіб зберігання заощаджень – заздалегідь обмежений обсяг емісії вони вважають найважливішим запобіжником від знецінення. Але невже в Народному банку Китаю помиляються? Ні звичайно. Просто там дивляться на питання ширше. Річ у тім, що обмежена в обсязі емісія теж має свої мінуси. Уявіть, що рік тому ви купили якийсь товар за біткоіни. А тепер, з урахуванням більш ніж п'ятнадцятикратного зростання курсу біткоінів (7 грудня найпопулярніша криптовалюта торгувалася по 15 тис. доларів), поставимо собі питання – скільки ви могли б купити цього товару за ту ж кількість біткоінів зараз? Мабуть, в Народному банку Китаю вважають, що замість того, щоб гроші працювали на економіку, вони, будучи переведені в біткоіни, лежать на рахунках, тому що завтра, ймовірно, біткоін буде коштувати більше, ніж сьогодні. Поки що курс біткоінів прямує у захмарну далечінь, і кінця-краю цьому не видно.

Які обґрунтування наводять в ЦБ РФ для введення цифрового рубля? Пояснення, що, скажімо так, викладаються в курс Росії на посилення закритості. Міністр зв'язку та масових комунікацій РФ Никифоров стверджує таке: «біткоін, ефір – це все криптовалюта, заснована на закордонній криптографії. Росія володіє власною школою криптографії. Я вважаю, що ми цілком можемо зробити криптоодиницю, якийсь інструмент, заснований на технології блокчейн, і чітко прописати набір правил, в рамках яких здійснюються операції». Ще більш дивно виглядає другий аргумент росіян – мовляв, сусіди по СНД можуть ввести свої національні цифровалюти раніше, ніж Росія. Складно зрозуміти, яку загрозу для РФ може нести можливе введення національних цифрових валют Білоруссю або Казахстаном, які висловили такий намір.

Наскільки здоровою є ідея створення національної цифрової валюти в Україні? Тут головне визначити реальні переваги майбутньої цифрової гривні, співставити їх з витратами з одного боку і наслідками для макроекономічної ситуації, монетарної політики і фінансової стабільності, з іншого боку.

Що стосується переваг цифрової нацвалюти, що лежать на поверхні, вони такі. Перше – її введення підвищить зручність транзакцій в цифрових системах. Для цього можуть використовуватися спеціальні програмні пристрої або «електронні гаманці», які дають можливість зберігати в них гроші, поповнювати рахунки і робити покупки на інтернет-порталах, причому робити це без використання «основного» банківського рахунку. Це зручно.

Друге – якщо вийде створити надійну і швидкодіючу систему верифікації, клірингу і платежів, то питома вага «цифрової» торгівлі товарами і послугами буде в Україні зростати. Раз ми прагнемо до Cashless-економіки – це реальний крок у цьому напрямі.

Третє – створення національної цифрової валюти вплине на зниження банківських комісій (з'явиться конкурент), що позитивно відіб'ється не тільки на продавцях товарів і послуг, але і знизить витрати покупців.

Четверте – так, у нас і зараз є подібні сервіси, наприклад, Webmoney. Але, створення альтернативного сервісу, та ще й на базі нацвалюти України, дасть різноманітність і можливість для цінової конкуренції. Користувачі сервісу від цього тільки виграють – внаслідок підвищення якості послуг і/або зниження їх вартості.

Технологічні передумови для запровадження цифрової гривні є – у НБУ є національна платіжна система «Простір», її можна буде використовувати для функціонування обороту і обслуговування «електронних гаманців» громадян. Але для успішної реалізації проекту потрібно буде істотно підвищити ліміти, що діють зараз, в плані зберігання коштів у «електронних гаманцях», а також ліміти витрачання цих коштів. Думаю, потрібно зосередитися на доформуванні необхідної технологічної інфраструктури, яка дала б можливість протестувати використання цифрової валюти в експериментальному режимі.

Виходить, що національна цифрова валюта може бути корисна лише в питаннях зниження частки готівкових розрахунків та створення зручного для населення і підприємців механізму покупок? Це дивлячись як підійти до справи. Якщо буде визнано доцільним розвиток цифрової гривні, то її зможуть використовувати держоргани і підприємства. За наявності волі й за мови грамотних дій, це може сприяти переведенню обслуговування частини держзакупівель на оплату за національну цифрову валюту. І тоді можна буде легше відстежувати – куди саме була направлена та чи інша сума грошей, що пройшла через систему держзакупівель. Тут, можливо, варто подумати над тим, щоб цифрову гривню зробити гібридною – взяти від звичайних криптовалют технологію блокчейна, а від електронних грошей взяти спосіб випуску (банками) і можливість регулювання. Тоді платежі в національній цифровій валюті можна буде деанонімізувати, що не буде зайвим у боротьбі з корупцією.

Важливим є питання – чи вплине можливе введення цифрової гривні на інфляцію? Думаю, негативного вплив бути не повинно, оскільки неконтрольованої емісії гривні в разі введення національної цифрової валюти, не буде. Адже для того, щоб отримати електронні гривні, потрібно буде покласти або перевести на банківський рахунок звичайні гривні. Збільшення в обороті електронних гривень матиме наслідком зменшення в обороті наявних і безготівкових гривень.

До речі, «електронний гаманець» для національної цифрової валюти, прив'язаний до конкретної персони, може бути зручним за умови оплати якимось способом з використанням біометричних даних – наприклад, приклав палець, ввів пін-код, і покупка оплачена. Здається, зокрема й за поєднанням біометричних і банківських даних майбутнє в сфері фінансів і банкінгу. Що дає додатковий аргумент на користь реалізації проекту «цифрова гривня».

Створення цифрової гривні – непростий процес. Але якщо ми дійдемо остаточного висновку про позитивні наслідки функціонування цифрової гривні в інституціональному та макроекономічному аспектах, то, реалізувавши цей проект, Україна підвищить свою конкурентоспроможність в цифровій економіці, яка буде ключовою складовою успіху в світі в період четвертої промислової революції.

http://nv.ua/ukr/opinion/danylyshyn/navishcho-nam-tsifrova-grivnja-23377...