Ви є тут

Реформувати, не можна знищити!

Автор:
Остапчук Ольга
02.10.2015

Публікація І. Г. Манцурова "Реформувати не можна знищити", що місяць тому була оприлюднена на сайті громадської спілки "Економічний дискусійний клуб" і присвячена темі реформування системи державної статистики, не залишила мене байдужою. Більш, ніж 30-річний досвід роботи у цій системі сформував моє власне бачення розвитку пострадянської статистики в Україні, так би мовити, зсередини і, якщо такий ракурс для дискусії є цікавим, тоді варто було б розглянути декілька питань.  

Питання перше - риторичне. Чому маленька кома у заголовку вищезгаданої публікації І. Г. Манцурова має захистити систему державної статистики від руйнування, а можливо, й цілковитого знищення?

Відповідь очевидна. Тому що якісна статистична інформація - це народне надбання та запорука розвитку громадянської свідомості. І, з огляду на ту роль, яку вона відіграє в інформаційному суспільстві, реформування системи державної статистики потребує виваженого і, головне, творчого підходу. На жаль, пропозиції компанії «Easy Business» щодо цього не містять ані першого, ані другого. Тому й виникає потреба запобігти можливій руйнації усього того, що було створено в Україні упродовж останніх десятиліть багатьма  національними та іноземними фахівцями у сфері статистики, а також захистити те, що наразі здійснюється Держстатом для забезпечення її відповідності міжнародним, передусім, європейським стандартам.

Питання друге - визначальне. Що саме підлягає реформуванню у системі державної статистики і на які результати слід розраховувати? 

Об'єктом  реформування є середовище, де відбуваються виробничі процеси (у міжнародній практиці використовується поняття статистичного бізнес-процесу), кінцевою метою яких є cтворення статистичних продуктів (власне статистичної інформації/даних). Зміст реформування полягає у забезпеченні двох таких умов:

1) статистичні дані повинні відповідати інформаційним потребам користувачів, бути надійними та вчасними, доступними й зрозумілими для них;

2) статистичне виробництво, яке фінансується з державного бюджету, тобто здійснюється за кошти платників податків, повинне оптимально балансувати між дедалі зростаючим у суспільстві попитом на інформацію і постійним скороченням видатків на її підготовку.

Отже, за результатами реформування статистичні дані повинні бути належної якості, а статистичне виробництво - ефективним.

Визначення об'єкту та бажаних результатів реформування є дуже важливим для розуміння логіки розвитку незалежної української статистики протягом усього періоду її існування, а також усвідомлення того, що ж насправді пропонує покращити у системі державної статистики компанія «Easy Business» і яких наслідків від цього можна очікувати. Про це далі.

Питання третє - уточнююче. Що наразі являє собою об'єкт реформування і як пропонує його покращити компанія «Easy Business»?

Оцінку поточного стану справ варто розпочати з дуже важливого зауваження: система державної статистики - одна з небагатьох, якщо не єдина у країні, яка, починаючи з 90-х років минулого століття, в основу свого реформування поклала стратегічне планування. Перша з довгострокових програм розвитку, що мала на меті переведення пострадянської статистичної системи в Україні на міжнародні стандарти, задала чіткий напрям усьому подальшому реформуванню вітчизняної статистики. Цей напрям особливо актуальний нині, беручи до уваги зобов'язання України у сфері статистики згідно з Угодою про асоціацію з ЄС. 

Реалізація трьох подальших довгострокових програм розвитку державної статистики, здебільшого, була націлена на підвищення якості статистичних продуктів. Адаптована глобальна оцінка національної статистичної системи (АГО), що була здійснена у 2011 році провідними фахівцями профільних європейських організацій, зокрема ЄЕК ООН та Євростату, засвідчила досягнення українською статистикою мети реформування, а саме, належного рівня якості даних. Інакше кажучи, перший «зовнішній» (користувацький) результат реформування системи державної статистики був визнаний міжнародними експертами успішним.

Одночасно висновки АГО містили також положення щодо схвалення зусиль Держстату й у площині покращення виробничого процесу. Зокрема, стосовно модернізації програмно-технологічного комплексу, впровадження системи управління якістю з використанням схваленої Конференцією європейських статистиків типової моделі опису статистичного бізнес-процесу, а також  намірів щодо проведення оцінок ефективності статистичної діяльності.

Завдання щодо досягнення другого, «внутрішнього» (виробничого) результату реформування системи державної статистики Держстат визначив у поточній довгостроковій програмі розвитку державної статистики. Пріоритети Стратегії розвитку державної статистики на період до 2017 року пов'язані із редизайнерінгом процесу статистичного виробництва, спрямованим на підвищення його ефективності.

Отже, сучасна українська статистична система є результатом реалізації низки програм реформування, які є узгодженими з напрямами розвитку Європейської Статистичної Системи (ЄСС) і мають відповідну обґрунтованість та послідовність дій. Якщо й можна було чим дорікнути Держстату та іншим учасникам статистичного реформування, то хіба тільки тим, що перетворення значною мірою було екстенсивним, у певні періоди відбувалося доволі повільно й нерішуче і жодного разу докорінно не змінило організаційну структуру системи державної статистики.  

Останній фактор, швидше за все, й зумовив форсування реформ у сфері статистики з боку Мінекономрозвитку. Таке припущення ґрунтується на «доведених» Держстату кількісних характеристиках скорочення працівників, «підкріплених» переліком форм державних статистичних спостережень, які з 2016 року або мають бути відмінені, або передані для супроводу іншим виконавцям. Це означає, що реформування системи державної статистики у 2015 році за рекомендаціями компанії «Easy Business» зведено до зменшення обсягів інформації, яка надходить до Держстату від респондентів, і скорочення на цій підставі кількості працівників органів державної статистики.  Але ж, чому «згортання» статистичного виробництва зініційовано зменшенням кількості формулярів, що є лише «сировиною», з якої виготовляють кінцевий статистичний продукт для користувачів? Складно збагнути сенс реформи, яка базується винятково на рішенні зменшити один вид ресурсного забезпечення задля скорочення іншого і при цьому зовсім не бере до уваги можливі наслідки таких перетворень для споживачів відповідної продукції. Якщо за цим не стоїть щось зовсім інше.

Разом із тим, не ставлячи під сумнів доцільність оптимізації системи статистичних показників і формулярів, а також кількості фахівців, які їх опрацьовують, у нашому випадку все ж логічніше було б спиратися, скажімо, на оцінку потреб користувачів у тій чи іншій статистичній інформації та/або, виходячи з Компендіуму статистичних вимог Євростату, принаймні тому, що цей документ у недалекому майбутньому Держстат має впровадити у практичну діяльність.

І нарешті, чому компанія «Easy Business», а, отже, й Мінекономрозвитку, порушуючи положення статті 5 Закону України «Про державну статистику», втручаються у державну статистичну діяльність, підтверджуючи тим самим обґрунтованість занепокоєння міжнародної статистичної спільноти щодо дотримання в Україні першого з Основних принципів офіційної статистики ООН стосовно професійної незалежності системи державної статистики?

Питання четверте - похідне. А чи поінформовані користувачі статистичних даних про запропоновані зміни, і чи є домовленість з потенційними виробниками інформації про прийняття з 1 січня наступного року у впровадження статистичних формулярів, які їм має передати Держстат?

Ймовірно, ні. Тоді треба вести мову про можливі наслідки такої реформи. Відміна статистичних формулярів безпосередньо вплине на формування проекту плану державних статистичних спостережень (ПДСС)  на 2016 рік, який має бути погоджений з усіма зацікавленими сторонами, а потім, згідно з вимогами статті 15 Закону України «Про державну статистику», затверджений Кабінетом Міністрів України. Зрозуміло, що в обговоренні запропонованих змін зацікавлені як користувачі статистичної інформації, так і майбутні можливі її виробники. З досить високим ступенем вірогідності можна стверджувати, що проект ПДСС-2016 за результатами розгляду зазнає коригування. 

А гільйотина для скорочення статистиків буде вже приведена у дію...

Як продовження першої тези слід розглянути також декілька питань, які неминуче виникнуть у разі передачі форм державної статистичної звітності іншим органам виконавчої влади. Перше з них, яке постане одразу, стосується статусу інформації: статистична чи адміністративна? Відповідь на це питання лежить десь посередині, між метою виробництва такої інформації та повноваженнями її виробника, і є прерогативою Уряду. Але, якщо передана інформація буде визнана статистичною, тоді відбудеться фактична трансформація існуючої на цей час централізованої системи державної статистики у децентралізовану, і така зміна в організації державної статистики,  згідно зі статтею 92 Конституції України, має бути визначена законом. Друге питання стосуватиметься ресурсного забезпечення реформування, запропонованого компанією «Easy Business». Виконавці-реципієнти вже у цьому році матимуть нагальну потребу у додатковому фінансуванні, інституційній та програмно-технічній підтримці, а головне - у кваліфікованих кадрах, обізнаних у специфічних процедурах, пов’язаних з організацією обліку та звітності. І тут проблема не лише в тому, що омріяна економія коштів за рахунок скорочення одних працівників почне танути на очах внаслідок необхідності збільшення кількості інших. Найболючішим буде якісний аспект проблеми - кваліфікаційний. До речі, а чи відомо співробітникам компанії «Easy Business», що практична статистика аж ніяк не тривіальна справа? Фахових статистиків п’ять років навчають загальній теорії відповідної галузі знань (статистика - це така ж наука, як і медицина чи філософія), а також теорії ймовірностей, математичному програмуванню, бухгалтерському обліку, тощо.  

А гільйотина на той час вже виконає свою справу.

«Руйнувати - не будувати». Тож, може правильніше все ж таки виважено і, головне, творчо реформувати?!

Пропозиції для розгляду. Створити справжні, реальні передумови для реформування й організації ефективного статистичного виробництва. Термін виконання - реалізація Стратегії-2017.

У ході щорічної інвентаризації державних статистичних спостережень  провести за участю усіх зацікавлених сторін широке, прозоре й ґрунтовне обговорення питань, пов'язаних з реформуванням системи державної статистики, та підготувати  узгоджені пропозиції для подання їх на розгляд Кабінету Міністрів України. За результатами розгляду пропозицій на засіданні Уряду й прийняття відповідного політичного рішення, скласти спільний покроковий план дій з проведення реформування системи державної статистики та подати його на затвердження Кабінету Міністрів України. Забезпечити виконання затвердженого рішенням Уряду плану дій з проведення реформування системи державної статистики (серед іншого - надати можливість Держстату завершити виконання завдань щодо підвищення ефективності статистичного виробництва, визначених Стратегією-2017).

І ще одне питання, яке не може залишитися поза увагою. Майже рік система державної статистики функціонує без повноцінного очільника. Конче потрібно призначити керівництво Держстату. Відповідальність за проведення реформи повинен узяти на себе уповноважений і свідомий щодо мети здійснюваних перетворень лідер, який понад усе ставить потребу суспільства в об’єктивній статистичній інформації, діє рішуче і водночас професійно виважено. 

Ольга Остапчук, донедавна директор департаменту планування та координації статистичної діяльності Державної служби статистики України