Ви є тут

Турбулентність на фондовому ринку США. Чого чекати Україні

Автор:
Данилишин Богдан
20.02.2018

5 лютого запам'ятається Джерому Пауеллу не тільки тому, що це був його перший робочий день на посаді глави ФРС США, але ще і через події, що сталися на американському фондовому ринку.

Після прийняття присяги було опубліковано відеозвернення Пауелла, в якому він повідомив, що Конгрес США доручив Федрезерву «добитися стабільних цін і максимальної зайнятості», і новий керівник ФРС має намір забезпечити це. «Фінансова система США в даний час набагато сильніша і більш стійка, ніж до кризи, що почалася приблизно 10 років тому, а ФРС залишається пильною і готова відповідати на виникаючі ризики», – сказав Пауелл. Навряд чи глава ФРС очікував, що ризики дадуть знати про себе так швидко.

В той же день, 5 лютого, індекс Dow Jones впав на 4,7%. Після цього було два дні «бічного тренду», а 8 лютого основний фондовий індекс США знову сильно знизився – на 4,2%. Якщо розглянути період з 2009 року і до початку лютого поточного року, то більш сильних падінь індексів було всього два 8 серпня 2011 року – на 16% і 25 серпня 2015 року – на 10,5%. Якщо врахувати, що, починаючи з серпня 2011 року, ціни на фондовому ринку США зросли майже вдвічі, то нинішні падіння на 4,7% і 4,2% – це досить відчутно в вартісному вираженні. Після падінь 5 і 8 лютого спостерігався різноспрямований рух індексу Dow Jones. У підсумку, за першу половину лютого він знизився на 3,8%. Багато експертів, як вітчизняні, так і зарубіжні, заговорили про високу ймовірність настання цього року світової економічної кризи, засновуючи свої прогнози на тому, що подібні події на фондовому ринку зазвичай є передвісником глобальних економічних проблем. Наскільки ймовірний цей сценарій і чого варто чекати Україні?

Якщо оперувати суто в рамках фондового ринку, то те, що сталося на початку лютого швидше є закономірністю, ніж чимось незвичайним. Як правило, ринки можуть перебувати в трьох станах – перепроданність, рівновага і перекупленність. Якщо зростання індексів фондового ринку США відбувався протягом більш ніж 400 днів без корекцій, а саме так було до 5 лютого 2018 року, значить, ринок перебував у стані перекупленності. Отже, відчутне зниження курсів акцій було очікуваним і логічним.

Економіка США знаходиться в дуже хорошому стані – в III і IV кварталах 2017 року зростання ВВП США в річному вирахуванні перевищувало 3%. Звіти провідних американських корпорацій в основному сповнені позитивними даними щодо обсягів продажів і прибутку. За оцінками експертів, зростання ВВП США в I кварталі 2018 року може скласти 5%. Значить, ще більша ймовірність підвищення облікової ставки ФРС, очікуваннями чого вже півроку рясніють коментарі аналітиків. Метою підвищення ставки ФРС є запобігання "перегріву" економіки США. До речі, тут доречно короткою ремаркою висловити ставлення до циклу підвищення облікової ставки, який з жовтня 2017 року проводить правління НБУ: загальновизнана економічна логіка вказує – це може привести до уповільнення зростання економіки України (темпи якого, до речі, нижче ніж у США).

Міністерство торгівлі США недавно опублікувало статистичні дані про американську економіку за січень 2018 року. Загрози дефляції немає, очікується невелика інфляція, за перший місяць року створено 200 тисяч робочих місць (більше, ніж очікувалося). Тому, ФРС може підняти ключову ставку досить скоро. Перспектива такого підвищення цілком могла стати причиною двох потужних розпродажів на фондовому ринку США, що відбулися 5 і 8 лютого. З одного боку, зростання ймовірності підвищення облікової ставки призвело до того, що власники акцій усвідомивши, що ФРС може перейти до політики протидії надмірно сильному економічному зростанню, переоцінили ризики (стримування зростання ВВП через підвищення ставки Федрезерву може привести до зниження курсів акцій) і почали позбавлятися від цінних паперів. З іншого боку, наслідком підвищення ставки ФРС стануть збільшення привабливості фінансового ринку в порівнянні з ринком цінних паперів і перетікання грошей з другого ринку на перший.

Саме по собі очікування посилення політики ФРС вже призвело до зростання прибутковості держоблігацій США. Зокрема, прибутковість 5-річних облігацій перевищила 2,35% річних, прибутковість 10-річних становить 2,5%, а прибутковість за облігаціями з терміном обігу в 30 років знаходиться на рівні 3% річних. У той час, як дивідендна прибутковість індексу S&P–500 знаходиться на рівні 1,85%, та й в індексі Dow Jones є чимало компаній з «дивідендними історіями», акції яких починають швидко розпродавати при зростанні прибутковості держоблігацій США. Потрібно врахувати і те, що американські держоблігації є практичними безризиковими цінними паперами. І якщо у корпоративних цінних паперів співвідношення прибутковість/ризик починає поступатися держоблігаціям, то дії учасників фінансових ринків зазвичай такі – вихід з акцій і придбання держоблігацій.

Але чи не призведе ймовірне підвищення облікової ставки ФРС до економічного спаду в США? Вважаю, ні. По-перше, тому, що податкова реформа, ініційована президентом США Дональдом Трампом, буде підтримувати динаміку в американській економіці. Реформа передбачає радикальне зниження податку на прибуток корпорацій – з 35% до 21%. Крім цього, зменшується податок на кошти, які повертаються в США від діяльності корпорацій за межами Америки – замість 35%, податок складе 15,5% для готівкових коштів і 8% для безготівкових коштів. По-друге, тому, що є впевненість в професіоналізмі керівництва ФРС: регулятор буде тримати руку на пульсі подій і за необхідності проявить гнучкість – в разі появи ознак ослаблення економіки США, або виникнення турбулентності у фінансовій системі.

Самі по собі розпродажі на фондових ринках не ведуть до падіння цін на ринках товарних. За умови, що вони не збігаються з початком структурної або циклічної кризи – в цьому випадку наслідки можуть бути неприємними для країни з високотехнологічною економікою і важкими для країн з експортно-сировинною економічною моделлю. Адже тривала турбулентність на фінансових ринках призводить до загального зниження ділової активності. Падає попит на вуглеводні, що призводить до зниження ціни нафти і газу, а це може позитивно відбитися на економіці України. Але падає попит на продукцію чорної металургії, та й ціни на сільгосппродукцію можуть знизитися, наслідки чого для української економіки будуть дуже неприємними.

Так що ж ми спостерігали і які будуть наслідки? На неабияк «перегрітому» за останні 15 місяців ринку цінних паперів США сталася цілком закономірна корекція, яка цілком вписується в логіку розвитку ситуацій на фондових ринках. Вплив цього на ринок цінних паперів України – нижче мінімального. У зв'язку з практичною відсутністю фондового ринку в нашій країні. Корекція на фондовому ринку США сама по собі не впливає на економіку України. Однак той факт, що вона сталася на тлі планів подальшого зростання ставки ФРС і очікувань того, що ставка ФРС може бути в 2018 році підвищена у кілька разів, є дуже важливим. Ці дії Федрезерву здатні досить сильно вплинути на динаміку ринків капіталу по відношенню до всіх країн, що розвиваються, в тому числі і України. Якщо почнеться відтік капіталів з ринків, що розвиваються, навряд чи Україна це неприємне явище омине.

Згідно з даними МВФ світовий ВВП зріс на 3,7% (що набагато вище зростання ВВП України за минулий рік). Фонд прогнозує, що в 2018 і 2019 роках темп зростання буде в межах до 3,9%. Якщо прогноз МВФ збудеться, то ми можемо побачити кращі темпи зростання світової економіки, починаючи з докризового 2007 року. А якщо не збудеться? Тоді нас можуть чекати важкі часи.

Втім, зовнішні умови для розвитку української економіки і без того ускладнюються – нинішній президент США налаштований проти глобалізації, Китай має намір сприяти розвитку внутрішнього попиту і поступово відійти від експортної моделі економіки, в Європі поступово набирає хід протекціонізм. Та й взагалі, період, коли держави, що раніше відставали, демонстрували екстремально високий зріст економіки, добігає кінця. Усі відносно великі країни, крім Індії та ряду держав Африки, вже можуть похвалитися рівномірно розподіленим по всій своїй території непоганим рівнем розвитку. Імовірність того, що триватиме бурхливий наздоганячий розвиток країн, що розвиваються, – не висока. Тому Україні варто готуватися до несприятливих умов, які впливають на розвиток національної економіки, безвідносно того, чи є недавні події на фондовому ринку США сигналом до глобальної економічної кризи або являють собою звичайну корекцію «перегрітого» ринку.

Особливої ​​гостроти проблема набуває у зв'язку з тим, що у нас поки не робляться навіть мінімально необхідні зусилля для переходу економіки на рейки технологічного розвитку. Темпи прискорення міжнародної конкуренції і зростаючий рівень захисту внутрішніх ринків багатьма країнами не дають нам багато часу. Але навіть той час, який у нас є, ми із завзятістю, гідною кращого застосування, розтрачуємо на менш значущі питання.

https://nv.ua/ukr/opinion/danylyshyn/turbulentnist-na-fondovomu-rinku-ss...