Ви є тут

Як Brexit вплине на Україну

Автор:
Данилишин Богдан
04.02.2019

Це не виключено, якщо ми продовжимо ігнорувати промисловість та бізнес.

Головною темою з рубрики «події» в Давосі стало ДТП, що трапилось у перший день Всесвітнього економічного форуму. 22 січня потяг швейцарської залізничної компанії SBB зіткнувся з автомобілем Volkswagen. Місцеві ЗМІ повідомили про загибель трьох британських бізнесменів, які перебували в автомобілі.

У цій події є прихований сенс: планувалося, що головною темою форуму буде глобалізація і формування світової архітектури в епоху четвертої промислової революції, та насправді найбільше уваги приділили виходу Великобританії з ЄС.

Члени делегації цієї країни в Давосі вели активні переговори про підтвердження торгового режиму з ключовими партнерами – представниками Південної Кореї, Гонконгу та Ізраїлю. Напередодні Давосу такі переговори відбулися з Австралією, Канадою та Новою Зеландією. За словами британського міністра з питань міжнародної торгівлі Ліама Фокса, сторони погодилися підписати угоди на рівні «як в ЄС або краще» в найближчі місяці, а Великобританія розраховує укласти їх і зовсім до кінця березня 2019 року – коли автоматично включиться режим «жорсткого» Brexit.

Незалежно від того, в якому режимі буде здійснюватися вихід Великобританії з ЄС, вона залишиться найбільшим торговим партнером Союзу і головним інвестиційним хабом. І тут важливим стає питання: хто після Brexit стане більш привабливим для інвестицій – Великобританія або ЄС? Адже цілком можливо, що попри «транзитний» спад 2019-2020 років, в кінцевому підсумку Великобританія виграє від виходу з ЄС. Мінекономіки країни напередодні форуму в Давосі приводило дані Deloitte і UNCTAD про прямі іноземні інвестиції в світі в 2019 році. Згідно з ними, в «режимі очікування» виходу з Євросоюзу економіка Великобританії наростила залучення інвестицій на 20%, тоді як в ЄС відбувся спад на 70%. Та й темпи зростання ВВП Великобританії в останні роки стабільно вище, ніж в зоні євро. І найчастіше вище, ніж в цілому по ЄС.

Тож все логічно: головною темою в Давосі були події, які може спровокувати жорсткий Brexit для найбільших економік ЄС - Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів і Португалії. Наслідки Brexit для ЄС передбачити досить складно. Та з огляду на те, що зростання ВВП Союзу в 2016-2018 роках було дуже невпевненим, будь-яка сильна політична чи економічна подія, якщо вона зійдеться в часі з Brexit, може налякати інвесторів.

У порівнянні з багатьма іншими членами ЄС у Великобританії є кілька важливих переваг: міцна банківська система й інвестиційні потоки, замкнуті на Лондон. Зрештою, приплив капіталу до Великобританії в 2015-2018 роках може пояснюватися і середньостроковою «втечею від ризиків» капіталу з ЄС. У цьому сенсі Туманний Альбіон постає як європейська альтернатива інвестиціям в США, а вкладення до його економіки – гарантія збереження ринку Великобританії після Brexit.

Другою за важливістю темою Давосу стала підготовка до можливого зниження темпів зростання ВВП чи навіть рецесії в ЄС та пов’язаних з ним економіках. Хоча до цього року перспективи уповільнення світової економіки пов’язували переважно з Китаєм, поява даних за четвертий квартал 2018 року з країн ЄС і зони євро змусили задуматись про інше. Ну а МВФ знизив оцінки світового економічного зростання на 0,1–0,2 п.п. в 2019-2020 роках виключно через погіршення очікувань в зоні євро.

Через сильний зв’язок української економіки з економіками ЄС і Китаю – а це ключові зовнішньоторговельні партнери України – все це змушує нас серйозно насторожитися. До речі, в Китаї, куди ми гордо відвантажуємо мільйони тонн сільгосппродукції і залізорудної сировини, за підсумками минулого року зафіксовано найнижчі темпи економічного зростання за останні 30 років. Цілком можливий сценарій – зниження попиту на українську сировину і напівфабрикати. Чи є у нас план «Б»? Експортно-сировинна модель економіки, класичним зразком якої досі є Україна, апріорі передбачає високу чутливість до зовнішніх шоків – буде це коливання цін на сировинні товари чи проблеми в економіках основних партнерів.

Необхідно розуміти: не можуть сільське господарство і торгівля бути «царицями», а промисловість – «сірістю на побігеньках». Крім переорієнтації економіки України на шлях інноваційно-технологічного розвитку, про що я пишу і говорю постійно, є ще один дієвий захід, який дозволить знизити чутливість до зовнішніх шоків.

Які європейські країни легше інших пережили світову економічну кризу 2008 року? Німеччина, Польща (в якій взагалі обійшлося без спаду економіки) і Франція. Що їх об’єднує? Це країни з великим населенням і дуже містким внутрішнім ринком, який чималою мірою насичується продукцією вітчизняного виробництва. Саме такий ринок Україна має зробити і своєю конкурентною перевагою.

Це, а також формування внутрішньої конкуренції та перехід до нової моделі, є нашими ключовими завданнями. І для цього потрібно зробити максимум для створення дієвого механізму розвитку малого і середнього бізнесу, послуги та продукція яких повинні стати основами для формування внутрішнього ринку, а також ради полегшення доступу невеликих підприємств до фінансових ресурсів. Головну частину розвинених економік становить саме середній і малий бізнес. Підніметься він в Україні – з’явиться і місткий споживчий внутрішній ринок. Постане питання – як зробити так, щоб частина внутрішнього попиту йшла на покупку вітчизняної продукції? Один з варіантів – програми кредитування з обов’язковою умовою покупки українських товарів. Можна також скористатися досвідом Туреччини: там під час держзакупівель встановлена квота на обов’язкове придбання продукції місцевого малого та середнього бізнесу.

Щодо події, яка трапилася в перший день Всесвітнього економічного форуму, то через кілька днів інформацію уточнили: на щастя, ніяких британців в німецькому автомобілі не було, і взагалі в ньому не було нікого. Хто саме залишив порожній німецький автомобіль на залізничному переїзді в Давосі – невідомо. Та специфічним символізмом це віддає: не виключено, що Brexit може стати серйозним викликом для економіки ЄС і це негативно позначиться на Україні. Тобто в разі, якщо ми продовжимо сподіватися на зовнішню торгівлю сільськогосподарською сировиною та металургійними напівфабрикатами, а також заповнення внутрішнього ринку виключно імпортом.  

https://nv.ua/ukr/opinion/yak-brexit-vpline-na-ukrajinu-50003844.html