Ви є тут

Як нам реорганізувати Держстат?

Автор:
Копилов Вадим
28.10.2015

Увесь світ іде до уніфікації. Одна справа – адмінзвіти, які можна оспорювати безкінечну кількість разів, і зовсім інша – узаконена суспільством статистична звітність. Те, що відбувається сьогодні із статистикою, на мій погляд, є однією з проблем, які віддзеркалюють ситуацію у системі державного управління. З боку це нагадує горе-водія, який уперше сів за кермо, не маючи ні досвіду, ані посвідчення водія, летить на повному ходу, і заспокоює всіх, що в нього попереду ще рік, щоб навчитися, «підтягнути» кермування. Але автомобіль не зупиняється, мчить. Чи далеко він доїде?

Статистика – один з головних елементів у державному управлінні. Існує декілька рівнів цього управління: регіональний, галузевий та державний. Звідси – і розподіл показників. Для того, щоб управляти галуззю потрібно знати не тільки де і що споживається, а й також, що виробляється і для яких цілей. Тому, хто управляє регіоном, теж потрібно знати, скільки у нього того чи іншого і з якими проблемами він має справу. Метод реформування статистики, який пропонує Мінекономіки, нагадує кувалду, якою взялися ремонтувати годинниковий механізм. Зрозуміло, без наслідків не обійдеться. Гадаю, більше поганих, аніж хороших.

Ще один момент. Для того, щоб реформувати державну систему управління, потрібно, щоб були фахівці найвищого рівня в державній системі управління. Нічого проти комерційних структур, які виконують ті чи інші замовлення, не маю. Але для того, щоб реформувати систему державного управління, треба мати багатющі знання у цій самій системі. А не так, що я спробую, навчусь, а потім щось зроблю.

Увесь світ позбувається адмінданих. Це – один із елементів спрощення для тих чи інших суб’єктів статистики або суб’єктів, дані про які ми збираємо. В одному – закон, у іншому – якась внутрівідомча «нормативка», що тримається на чесному слові, або на принципі, хто сильніший і хто кого буде шантажувати: давати ці дані, не давати. 

Це і є ні чим іншим, як руйнуванням системи державного управління. Досвіду державного управління ніде - ні в Гарварді, ні в Сорбоні, ні в Оксфорді - не дають. Його можна набути, лише пройшовши кожну сходинку державного управління. 

Система державної статистики має бути незалежною. І зрештою, не так важливо, кому вона підпорядковуватиметься – Президенту, уряду чи міністру економіки, важливо, щоб вона була ефективною.