Ви є тут

Як реалізувати аграрний потенціал країни?

Автор:
Данилишин Богдан
25.04.2019

Нинішнє становище українського сільського господарства дає йому гарні шанси для закріплення лідируючих позицій в світі. Але необхідна низка інновацій.

Сільське господарство робить виключно вагомий внесок в економіку країни, ставши ключовою експортною галуззю. Як справи йдуть з експортом агропродукції зараз? Станом на 15 квітня Україна відвантажила на зовнішні ринки 13,7 млн.т пшениці, в т.ч. продовольчої - 9 млн.т, фуражної - 4,8 млн. т. Порівняння з аналогічним періодом маркетингового року 2017/2018 - сумарний експорт пшениці знизився на 8%, експорт фуражної пшениці зменшився на 33%. Щоправда експорт продовольчої пшениці зріс на 8%. На 39% збільшився експорт кукурудзи. Але експорт ячменю зменшився на 25%, олійних культур - на 13%.

Є привід турбуватися? Ні. Це – звичайні коливання. Але в середньостроковій перспективі українське сільське господарство, що стало ключовою галуззю економіки країни, потребує серйозної уваги. Незважаючи на досягнуті успіхи, Україна відстає від розвинених країн за рівнем продуктивності праці в сільському господарстві, внаслідок деіндустріалізації аграрного виробництва, не найвищої врожайності сільгоспкультур, надлишкової зайнятості, нераціональної організації виробництва. Нинішні успіхи досягнуті чималою мірою за рахунок екстенсивного розвитку. У чому потенціал українського сільського господарства і що необхідно для його реалізації та що необхідно для залучення резервів? Висловлю своє бачення в цій колонці.

Україна має в своєму розпорядженні 30% світового чорнозему. Це надзвичайно сильна відправна точка для подальшого розвитку сільського господарства. Думаю, воно як і раніше буде однією з найважливіших галузей української економіки. Причому, сектори, пов'язані із сільськогосподарською галуззю - переробка, торгівля, постачання сировини, - теж мають великий потенціал. Зернових може вироблятися більше, ніж зараз - за рахунок підвищення врожайності. Також необхідно підвищити і якість врожаю. За виробництвом соняшнику Україна посідає перше місце в світі, як і по експорту соняшникової олії, але ці позиції треба утримати. У молочній промисловості резерв розвитку великий - буваючи за кордоном, бачу, наскільки молочні ряди в Tesco або Spar багатші асортиментом, ніж в супермаркетах Києва.

Щоб залишатися конкурентоспроможними і розвиватися, українське сільське господарство потребує розвитку інфраструктури, проведення досліджень і розробок, і, звичайно ж, інновацій. Інновації я розділю на три групи: організаційно-технічні, фінансово-логістичні та виробничі.

До організаційно-технічних інновацій належить точне землеробство, М2М-рішення і «худе виробництво». В основі концепції точного землеробства лежить те, що існують різні неоднорідності навіть в межах одного поля і це впливає на посів, розрахунок внесення добрив та засобів захисту рослин, здійснення поливу. Повинен застосовуватися і GPS-моніторинг - для контролю витрат матеріалів, палива, а також для комплексної посівної і збиральної оцінки. Метеомоніторінг дає можливість контролювати те, що відбувається на полях за допомогою комп’ютерів і супутників. З одного боку, це дозволяє швидко аналізувати поточний стан і ухвалювати оперативні рішення. З іншого боку, зібрані за кілька років дані, що обробляються за допомогою Big Data, дозволяють точніше давати прогноз врожаю. М2М-рішення (мобільні технології) дозволяють забезпечити мобільне управління всіма стадіями виробництва сільгосппродукції - контролювати роботу сільгосптехніки, проводити її віддалений моніторинг та діагностику. «Худе» виробництво базується на прагненні до максимально можливого усунення всіх видів втрат.

До фінансових і логістичних інновацій відносяться системи пірингового кредитування і платформи для електронної комерції. Однією з найсерйозніших проблем для дрібних і середніх українських агрогосподарств є доступність кредитів. Деякі банки готові кредитувати дрібних і середніх фермерів. До речі, така ситуація не унікальна – на цю проблему наражаються невеликі селянські господарства в багатьох країнах. Один з варіантів вирішення - пірингове кредитування. Системи пірингового (англ. Peer - to - peer - мережа) кредитування сільгоспвиробників усувають посередників у вигляді, наприклад, фінорганізацій, безпосередньо пов'язуючи кредиторів і позичальників.

Ще одна суттєва проблема українських сільгоспвиробників - недостатність складських приміщень і нерозвиненість ринкової інфраструктури. Для її вирішення потрібні платформи електронної комерції. Тут все відносно просто - для середніх і малих за розміром виробників сільгосппродукції встановлюються комп'ютери з доступом до мережі Інтернет в сільських населених пунктах. Платформа є місцем для обміну інформацією та електронної комерції середніх і дрібних виробників сільгосппродукції. Це дає можливість не просто реорганізувати процес закупівлі продукції в сільських районах, а й створює основу для високорентабельного розподілу продуктів.

Нарешті, про технологічні інноваційні рішення (вони стосуються вирощування плодоовочевих культур). По-перше, гідропонні технології. Це вирощування рослин на штучних субстанціях без використання ґрунтів (рослини через коріння отримують з розчину поживні речовини в потрібних кількостях і пропорціях). Гідропонні технології економлять ресурси, дозволяють автоматизувати вирощування і знизити вплив людського фактору (але вимагають більш високої кваліфікації персоналу), значно підвищують врожайність плодових культур.

По-друге, аеропонні технології. Це високотехнологічний спосіб вирощування рослин на спеціально підібраних поживних розчинах. Відмінність від гідропонних технологій в тому, що в даному випадку здійснюється розпилення поживної речовини аерозолем в закритих середовищах. Завдяки появі мікропроцесорної техніки і мікророзпилювачів, енергозберігаючих джерел штучного світла, аеропонні технології знаходять широке застосування в овочівництві. Вони дозволяють на обмежених площах вирощувати значно більшу кількість овочів, ніж у відкритому ґрунті або в теплиці. Ці технології дозволяють нівелювати сезонність - можна отримувати 3-5 урожаїв на рік, в залежності від виду сільгоспкультури.

Ще кілька дуже важливих для розвитку українського сільського господарства питань. Наприклад, кого підтримувати за рахунок держбюджету? Зосередження уваги виключно на великих виробниках - спірний підхід. Підтримка дрібних фермерських господарств повинна бути найважливішою частиною стратегії розвитку сільського господарства України, оскільки вони мають такі потенційні переваги, як мобільність і адаптивність.

Але щодо бюджетної підтримки у перспективі нам потрібно переглядати своє ставлення. Україні потрібно вивчати і впроваджувати досвід організації агробізнесу в США і країнах Південної Америки, де це дійсно бізнес, а не дотаційна модель, як в більшості європейських країн.

Нарешті, необхідно вирішення принципового питання - сільгоспвиробникам необхідно забезпечити доступ до земельного ринку з прозорими правилами гри. Деякі популярні політики купівлю-продаж землі сільгосппризначення називають не інакше, як «розбазарюванням і розпродажем». Уявлення про землю, як сакральну сутність, яка повинна бути виведена з цивільного обороту, і про «злісних лендлордів», які захоплять землі і поневолять український народ , є пережитком феодальної свідомості. Як будувати капіталістичну економіку, якщо не ввести в цивільний оборот землю? Купівлю-продаж землі сільгосппризначення нескладно відрегулювати законодавчо, було б бажання. Слід поспішати, адже залежність сільського господарства від природних ресурсів знижується - в зв'язку із зростанням якості і кількості технологій, таких як згадані вище гідропонні та аеропонні.

Нинішнє становище українського сільського господарства дає йому хороші шанси для закріплення лідируючих позицій в світі. До 2050 року населення Землі досягне 9 мільярдів чоловік, і Україна повинна стати ключовим гравцем у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки. Це можна забезпечити, якщо впроваджувати описані в цій колонці організаційно-технічні, фінансово-логістичні та виробничі інновації і нарешті вирішивши питання введення в цивільний оборот земель сільгосппризначення.

https://nv.ua/ukr/opinion/yak-realizuvati-agrarniy-potencial-krajini-500...