Ви є тут

Які інвестиції потрібні Україні

Автор:
Данилишин Богдан
25.02.2019

Поширена точка зору – дефіцит інвестицій стримує зростання економіки України. Але сучасну економіку рухають ідеї і технології, а не інвестресурси.

Міністр фінансів Оксана Маркарова в інтерв'ю одній з радіостанцій заявила, що для прискорення зростання економіки необхідно інвестувати не менше $10 млрд на рік. Згадалося, як колись в США заявляли – країні не вистачає десяти мільйонів бізнесменів. Люди, мовляв, не хочуть бути бізнесменами, вважаючи за краще працювати найманими працівниками «від дзвінка до дзвінка» – так спокійніше, нервова система страждає менше. Так і у нас – інвестиції потрібні, але інвестори не поспішають вкладати гроші в економіку України. Не допомагають інтерв'ю, круглі столи, панельні дискусії.

Спочатку нагадаю, що є кілька типів економічного зростання: інвестиційне зростання, коли нагромадження капіталу випереджає зростання чисельності робочої сили, тому на частку працівників доводиться більше капіталу; зростання у зв'язку з розширенням торгівлі товарами і послугами; зростання, пов'язане зі збільшенням населення; факторне зростання; інноваційне зростання, викликане технічним і/або технологічним прогресом.

Можуть бути комбінації: наприклад, зростання ВВП залежить від швидкості освоєння інвестицій, які можуть бути здійснені за рахунок трансферту доходів від нарощування торгівлі.

Однак повернемося до інвестицій. Поширена точка зору – дефіцит інвестицій стримує зростання економіки України. Але сучасну економіку рухають ідеї і технології, а не інвестресурси. В умовах надлишку заощаджень не бракує бажаючих вкладати гроші в потенційно високомаржинальні проекти. Навпаки, є жорстка конкуренція за можливість інвестувати в найбільш перспективні проекти. І ця конкуренція буде посилюватися у міру усвідомлення неминучості переходу світової економіки в нову промпарадигму – парадигму адитивного виробництва, альтернативної енергетики, економії ресурсів.

Перспективні ідеї і технології навряд чи залишаться без інвестицій для їх реалізації. Але, якщо не буде таких ідей і технологій, то гроші, самі по собі, не зможуть забезпечити якісного розвитку. Щоб про це не думали прихильники первинності інвестресурсів. А в економіку України інвестиції не надходять тому, що у нас мало перспективних, відповідно до нового технологічного укладу, реципієнтів інвестицій.

Добре, скажуть прихильники економічного зростання за рахунок інвестицій, ніхто не стане заперечувати необхідність інвестицій в інфраструктуру. Але, в яку інфраструктуру, ось в чому питання! Наприклад, у США порядком застаріла звичайна інфраструктура, зате сильно розвинені високотехнологічні сектори. Або подивимося на Індію і Китай. В Індії, в порівнянні з Китаєм, слабо розвинена інфраструктура. Але у Індії немає і міст-примар, які є в Китаї (де, виходячи зі створеної інфраструктури повинні жити по мільйону чоловік і більше, а реально живе на порядок менше). Немає в Індії і хайвеїв, на деяких з яких у Китаї проїжджає з десяток машин в день. Зате у Індії є розвинений комп'ютерний кластер в Бангалорі та Хайдарабаді. Загалом, в ряді секторів економіки Індії зростання органічне і технологічне, і це постіндустріальне зростання. А в Китаї превалює індустріальне зростання.

Багато хто скаже – нам в Україні хоча б індустріального зростання досягти. Але успішні зусилля по відродженню українських підприємств старого індустріального укладу стратегічно не принесуть успіху, якщо не будуть створені нові сектори індустріального зростання в рамках парадигми третьої і четвертої промреволюцій.

Зрозумійте мене правильно – інвестиції в інфраструктуру спрямовувати потрібно. Потрібні інвестиції в інфраструктуру ЖКГ, ймовірно, це малося на увазі, кажучи про те, що зростання економіки буде стимулювати закон про концесії. Але дуже важливо створювати інфраструктуру розвитку для компаній, які обрали технологічний вектор. І створювати умови для інвестицій саме в таку інфраструктуру. Розвинуте індустріальне суспільство побудує на кошти, отримані від торгівлі високомаржинальною технологічною продукцією, затребуваною на світових ринках, потрібну йому інфраструктуру. А ще допоможе знайти кошти для інвестицій в інфраструктуру ЖКГ, автодороги, аеропорти.

У ряді старих індустріальних секторів економіки України є структурні чинники для інвестицій. Але стимулів у вигляді високої рентабельності і зростання продуктивності не  багато. Це і буде заважати швидкому економічному зростанню за рахунок інвестицій. Потенційне зростання економіки найбільш чутливе саме до динаміки продуктивності. Наприклад, в США за останні 100 років зростання продуктивності забезпечило більше половини приросту ВВП. А у нас про необхідність істотного підвищення продуктивності говорять на два порядки рідше, ніж про інвестиції.

Так, не варто скидати з рахунків зростання економіки за рахунок інвестицій, потрібно тільки розібратися зі стимулами. Стимули для інвестицій можна розділити на дві групи: структурні і кон'юнктурні. Структурні дають компаніям можливість розширюватися в конкретних галузях. Кон'юнктурні – ті, які формуються внаслідок суми компонентів бізнес-циклів і флуктуацій на міжнародних ринках.

У 1957 році Мілтон Фрідман сформулював гіпотезу перманентного доходу, на якій базується логіка аналізу наслідків тимчасового і постійного збільшення доходу. При несподіваному зростанні доходу його одержувач вважає це тимчасовим явищем і значну частину такого збільшення зберігає, а не витрачає на поточне споживання. Якщо в подальшому дохід залишається на високому рівні, його одержувач адаптується до цього рівня і починає більше споживати, а норма заощадження зменшується (разом з нею знижується і потенціал для інвестицій). Схильність до споживання при тимчасовому збільшенні доходу є невисокою. Економічні агенти пристосовуються до нових рівнів цін, наприклад, на зерно або метали (у випадку з Україною), оскільки не вірять, що більш високий рівень цін буде носити довгостроковий характер. Робити ставку на кон'юнктурні стимули для інвестицій - не найкраща ідея.

На чому я пропоную зробити акцент, якщо йдеться про прискорення зростання економіки? На створенні конкурентних товарів (що вдалося експортоорієнтованим країнам Південно-Східної Азії). Успішними будуть країни, які зможуть розробити, виробити і поставити на ринок ідеальну в технологічному відношенні продукцію і послуги. Розуміння цього має визначити не тільки вибір стратегії, а й ефективність розподілу економічних ресурсів, які у нас дефіцитні. А технологічний розвиток і підвищення ефективності ведення бізнесу повинні стати першочерговим завданням. Тому потрібно сприяти структурним стимулам для інвестицій.

Якщо у нас будуть виробляти високотехнологічну продукцію, якщо бізнес в Україні буде ефективним, якщо зросте продуктивність, це саме по собі стане мотивами для інвестицій. Можливо, навіть у більших обсягах, ніж ті, які озвучує міністр фінансів. Тоді потенційні інвестори будуть розштовхувати один одного ліктями в прийомних керівників «Південмашу» і заводу Антонова, пропонуючи свій інвестресурс на найвигідніших умовах.

Сприятливий бізнес-клімат, який також віднесено до чинників, необхідних для прискорення зростання економіки, має принципове значення з точки зору привабливості економіки України для інвесторів оскільки пожвавлення інвестиційного попиту також є одним з тригерів економічного зростання.

Підведу підсумок. Оптимальна стратегія сприяння швидкому економічному зростанню наступна: потрібні інвестиції у високотехнологічні сектори, які забезпечать виробництво високомаржинальної продукції, затребуваної на світових ринках.

https://nv.ua/ukr/opinion/yaki-investiciji-potribni-ukrajini-50007836.html