Блоги

Україна, дуже технологічна країна в недавньому минулому, може стати такою в недалекому майбутньому.

У книзі «Злі самаритяни» південнокорейського економіста з британського Кембриджа Ха-Джун Чанга, він так називає західних радників, які дають поради країнам, що розвиваються, усвідомлюючи, що дані рецепти можуть бути марні, а то й шкідливі, для економічного розвитку цих країн. Але, вони все одно, рік за роком продовжують їх давати. Виникла якась дивна ситуація. Ще в 2002 році автор Вашингтонського консенсусу Джон Вільямсон визнав його «збитковим брендом», проте МВФ як і раніше продовжує рекомендувати майже однотипний набір правил поведінки, які ним передбачені (приватизація, дерегуляція, зниження участі держави в економіці) для країн, що розвиваються.

В Україні починається черговий етап бурхливих заходів з приватизації. Поки що на папері і в телеефірах. Ця тема - одна з найпопулярніших у ЗМІ. Але звідки взялася ця ідея, що приватизація - мало не ключовий засіб забезпечення ефективного виробництва і економічного зростання в Україні? Адже за всі 28 років незалежності ми не бачимо вагомих підтверджень цього.

Після того, як на початку 2014 року, скориставшись внутрішньополітичною ситуацією в Україні, Росія перейшла до агресивних дій, анексувавши Крим і розв'язавши гібридну війну на Донбасі, стало остаточно ясно, що при існуючому політичному режимі в Росії її еліти будуть ставитися до незалежної української держави тільки як до своєї колишньої території, яка лише тимчасово має незалежність.