Ви є тут

Презентація нової книги В.Г. Панченка «50 відтінків самолегітимації. Від економічного націоналізму до економічного патріотизму» (за участю автора)

05.09.2018

12 вересня у просторі «Часопис» за адресою м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 3 (метро «Площа Льва Толстого»), відбудеться презентація нової книги відомого економіста Володимира Панченка

«50 відтінків самолегітимації. Від економічного націоналізму до економічного патріотизму»

Початок о 18:00

ЗАПРОШЕННЯ ВІД АВТОРА

Колись давно мій батько нагадав мені історію з дитинства: я виходив з під'їзду нашого будинку, і високі для маленького хлопчика сходи займали довгий час, щоб їх подолати. Батько дивився і чекав, дивився і чекав, але мабуть, кудись поспішаючи, сказав: «Давай на ручки, синку». В цей момент я дуже грізно подивився на нього і твердо відповів: «Я – САМ», що означало «Я МОЖУ». Ця сентиментальна сімейна історія – одна з тих, на які багата кожна родина. З часом, працюючи над втіленням економічної політики на рівні міністерства і парламенту, я усвідомив, що головна причина неуспішності економічної політики - не у відсутності знань щодо різних інструментів впливу, а в забороні державними функціонерами самим собі думати і діяти відповідно до ситуації. В той момент, коли з міністерських кабінетів України пролунає «Я МОЖУ САМ» в адресу керівництва дружніх і недружніх країн, менеджерів  МВФ, СОТ, Світового банку, інших інститутів, і розпочнеться економічний розвиток України. Складне для вимови і для розуміння слово «САМОЛЕГІТИМАЦІЯ», яке винесено в назву книги, насправді дуже просте. Для країни, для галузі, для підприємства це означає "я сам собі визначаю цілі і сам визначаю відповідність моїх дій потребам мого розвитку, тобто сам легітимізую (вважаю законними, правильними) свої дії"

Попри назву, вся ця книга не про філософію і не про політекономію, і навіть не про економічну історію, а про інструменти економічної політики. Вони детально визначені, класифіковані, описані. Вони об’єднані cпільною і маловідомою поки що назвою «неопротекціонізм». Для багатьох спеціалістів і управлінців ці описи (50 відтінків неопротекціонізму) можуть навіть стати підручником, тобто підручним засобом для розуміння того, коли потрібно вдаватись до стимулювання, а коли відкривати ринок, коли агресивно експортувати, а коли розвивати внутрішнє споживання . Але головним в цій книзі, на мою думку, є те (ну, мені так би хотілося), аби в самому собі кожен управлінець знайшов державника, патріота, і він чи вона самі б визначили інструменти, необхідні для успішного розвитку.

Потрібно також акцентувати увагу на економічному націоналізмі - політекономічній теорії і практиці, про які я писав протягом понад 10 років у попередніх книгах і статтях. Сьогодні він оприявлюється і вербалізується різними урядами у світі, навіть тими, які приховували свою справжню економічну політику за ультраліберальною риторикою.

Час економічного націоналізму прийшов і в Україну. В даний момент економічний націоналізм у світі, навіть маючи двохсотлітню славну історію, вивівши в лідери десятки країн, помилково асоціюється виключно з політикою протекціонізму. Економічний націоналізм сьогодні тяжіє до економічного патріотизму, який замість протекціонізму використовує неопротекціонізм, не заперечує вільної торгівлі, використовуючи її переваги і нівелюючи загрози. Ця нова форма економічного націоналізму є результатом пошуку вирішення проблеми суперечності між національними інтересами, тобто інтересами народу, та правилами глобального співіснування. Для цього урядам і суспільствам, окрім володіння теорією та інструментами, потрібно вміти приймати рішення. І вивчення економічної історії, яке, дякувати Богові, набуває все більшого поширення, є недостатнім, хоч і обов’язковим фактором. Як я вже зазначив, майже єдиною перепоною на шляху до економічного успіху є відсутність самолегітимації. Її наявність спонукає до застосування дієвих економічних політик і практик для дотримання національних інтересів, а не до відстоювання абстрактних ідеалів глобальної вільної торгівлі чи реалізації сценаріїв порятунку, розроблених чужими урядами.

Легітимація українським урядом, бізнесом і суспільством широкого застосування неопротекціонізму призведе до прискореного розвитку національної економіки.

Володимир Панченко – директор «Агентства розвитку Дніпра» Дніпровської міськради, контент-директор Київського міжнародного економічного форуму. Кандидат історичних наук, автор монографій «Глобальні виміри неопротекціонізму: теорія і практика» (2018 р.), «Держава біля керма: теорія та практика українського економічного націоналізму XX ст. - початку XXI ст.)» (2017 р.), «Ідеологія сучасного українського націоналізму: економічний аспект» (2012 р.), «Формування економічної платформи організації українських націоналістів» (2009 р.), автор близько сотні наукових та публіцистичних статей. Співавтор монографії «Вітчизняна практика та світовий досвід СЕЗ і ТПР» (2013 р.), співрозробник Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт,послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту (2017р.), «Доктрини збалансованого розвитку – Україна 2030» (2017 р.), Закону України «Про індустріальні парки» (2016 р.), «Доктрини економічного прагматизму» (2015 р.). В.Панченко 15 років активно займався бізнесом, керував підприємствами чисельністю 500 осіб і більше, побудованими з нуля. Працював директором Міжнародного центру перспективних досліджень, директором департаменту інвестицій в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, радником Міністра. Очолював департамент промисловості Національного космічного агентства України.