Ви є тут

Цілі і принципи Нової Економічної Політики України на 2015-2020 роки

Наведені нижче цілі і принципи − це фундаментальні правила і напрями, за якими має жити і розвиватись українська економіка ближчих п’ять років. Вони мають бути прийняті українським суспільством, як складова стратегії розвитку, і бути керівними в діяльності законодавчої і виконавчої влади під час здійснення ними своїх повноважень, визначених Конституцією і законами України. Їх не можна порушувати. Порушення принципів громадянином, державним службовцем, бізнесменом чи політиком означає відступ від цілей побудови економічно високорозвиненої, успішної України.

1. Економічний розвиток України ґрунтується на власних цілях, ресурсах і механізмах. Будь-яка іноземна допомога є бажаним і важливим додатком до власних зусиль українців, але не може бути наріжним каменем і ресурсною основою розвитку держави. Зовнішні запозичення мають бути економічно безпечними і здійснюватись з метою розвитку, а не поточного існування.

2. Реальне зростання валового внутрішнього продукту і максимальна зайнятість населення є пріоритетними цілями економічної політики, яким підпорядковуються інші цілі. Будь-який закон чи інший нормативний акт, що приймається в Україні, не повинен суперечити цим цілям і жодним способом звужувати можливості для здійснення підприємницької  діяльності, якщо це не пов’язано із захистом здоров’я людей, навколишнього середовища та державної безпеки.

3. Зростання внутрішніх та іноземних прямих інвестицій оголошується національною економічною ідеєю на період до 2020 року. Держава, її органи, кожен державний функціонер стимулюють та забезпечують створення і дотримання загальних та індивідуальних умов, визначають пріоритети для інвесторів та сприяють діяльності українських, міжнародних та іноземних установ розвитку, а також інвестиційних фондів на території України. Обсяги приросту інвестицій в економіку є основним критерієм оцінки результатів діяльності Уряду і керівництва його економічного блоку. У разі відсутності приватного інвестування через зовнішні обставини, держава здійснює державне інвестування через створені нею фінансові установи розвитку та виступає їх гарантом, а також каталізатором приватних інвестицій.

4. В умовах обмеженості коштів громадян і суб’єктів господарювання, держава обмежує підтримку банківської системи, концентруючи кошти на капіталізації та підтримці державних банків, державних фінансових установ розвитку, а також гарантуванні банківських депозитів усієї банківської системи через фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Оздоровлення банківської системи є результатом відродження сфери виробництва товарів і послуг, наслідком, а не його передумовою. Збільшення багатства громадян і компаній є запорукою капіталізації фінансових установ.

5. Стабільність податкової системи. Податкова система України фіксується станом на 1 вересня 2015 року і не змінюється до 2020 року, крім випадків, що пов’язані із виконанням довгострокових міжнародних зобов’язань та стимулювання інвестицій. До цього часу мають бути прийняті законодавчі акти щодо запровадження простої бази оподаткування, простоти адміністрування податків та гармонізації податкової системи із європейською.

6. В Україні усі громадяни і підприємства в повному обсязі сплачують нараховані податки за умови, що  держава і органи місцевого самоврядування, у свою чергу, своєчасно, прозоро і повно звітують перед платниками податків за планування та ефективне використання державних коштів на основі програмно-цільового підходу. Закупівлі за державні кошти здійснюються відповідно до прозорих процедур, але за пріоритетності економічної доцільності.

7. Усунення платіжного, фіскального, енергетичного та інших дисбалансів в економіці здійснюється переважно за рахунок прискорених темпів зростання реального ВВП, через інвестиції в енергозбереження, розвиток виробництва, експорту, внутрішнього споживання товарів і послуг, а не за рахунок скорочення приватного і державного споживання, посилення податкового тиску чи зростання державного боргу.

8. Приватизація державних підприємств та інше відчуження державних і комунальних активів має на меті модернізацію підприємств та інфраструктури, а не фінансування поточного дефіциту бюджету. За рахунок надходжень від приватизації та доходів від використання невідновлюваних ресурсів формується фонд нової економіки, що фінансує і стимулює створення активів енергоефективної, високотехнологічної, з високою доданою вартістю і конкурентоспроможної на світовому ринку економіки, яка має стати основою для розвитку країни після 2020 року. 

9. Держава сприяє інвестиціям у наукові дослідження та інноваційну діяльність у приватному секторі, економічно їх стимулює. Держава збільшує фінансування наукових досліджень у пріоритетних напрямках через механізм державних замовлень, виконавцями яких можуть бути як державні, так і приватні та громадські дослідні центри.

10. Викорінення корупції на усіх рівнях є ключовою реформою, спрямованою на створення умов для розвитку бізнесу, зростання середнього класу та безпечного і комфортного життя в Україні. 

Див.також: Хто ми | Концепція створення Економічного дискусійного клубу | Як приєднатись