Ви є тут

Чому Нацбанк "топить" гривню перед виборами (Коментар Олега Пендзина сайту "Сьогодні")

02.10.2020

За півтора місяці нацвалюта "втратила" майже гривню.

Напередодні місцевих виборів в Україні економісти і політологи звернули увагу на нетипову для передвиборчого періоду поведінку курсу гривні: національна валюта раптом різко ослабла. Хоча раніше до виборів влада намагалася тримати її курс стабільним, а ще краще – зміцнювати, підвищуючи тим самим свій рейтинг. Нині ж Нацбанк, образно кажучи, "топить" гривню перед виборами. Фінансисти радять закуповуватися валютою. Чим обгрунтована курсова політика регулятора з'ясував сайт "Сьогодні".

Ми відповіли на питання:

Як тримали гривню

На думку члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, стабільність курсу національної валюти, а ще краще її зміцнення, завжди позитивно впливає на симпатії виборців до діючої влади і навпаки.

Навіть якщо згадати останні президентські і парламентські вибори 2019 року (березень і липень), то, за даними НБУ, 28 лютого курс гривні був 27 грн/долар, а 15 березня – 26,7 грн/долар. У липні він опустився з 26,17 (1 липня) до 26,03 (21 липня, в день виборів), продовживши міцнішати й після виборів – 31 липня було 25,08 грн/долар.

Економіст, віцепрезидент Українського союзу промисловців і підприємців Віктор Скаршевський впевнений, що фундаментальних причин для різких коливань обмінного курсу як у бік девальвації, так і в бік зміцнення, на сьогоднішній день немає. Проте, за півтора місяці гривня знецінилася, за офіційним курсом Нацбанку, на 99 копійок або на 3,6% – з 27,34 до 28,33 грн/долар.

Що кажуть економісти

Олег Пендзин, проте впевнений, що Нацбанк, маючи 29 млрд золотовалютних резервів і щоденний обсяг торгів валютою на міжбанківському ринку в межах 100 млн доларів міг за допомогою регулярних продажів валюти і не опускати курс нижче 28 грн/долар.

Віктор Скаршевський зазначив, що за останні півроку попит на валюту скоротився більше, ніж її пропозиція.

"Були побоювання, що різко знизиться приплив валюти від гастарбайтерів (2019 року, за даними НБУ, заробітчани забезпечили Україну валютою в сумі 12 млрд доларів), але статистика показує, що просідання становить всього мінус 5%, – аналізує Віктор Скаршевський. – Неможливість турпоїздок до Європи призвела до того, що мільярди доларів, які витрачалися нашими співгромадянами за кордоном, залишилися в Україні і поповнили пропозицію валюти. З початку 2020 року, продаж валюти населенням перевищила на 1,2 млрд доларів її закупівлю".

Чого чекати до виборів

Усі експерти впевнені: в жовтні жодного зростання курсу долара більше не буде.

"За останній тиждень Нацбанк витратив 160 млн доларів на зміцнення курсу гривні, – зазначив Олег Пендзин. – Поки це зупинило девальвацію, але впевнений, що в жовтні продажі валюти триватимуть, а гривня зміцниться протягом трьох найближчих тижнів до 28-28,2 грн/долар".

З ним згоден також Глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, на думку якого, політична воля влади та економічні можливості Нацбанку призведуть до того, що в жовтні в Україні не варто чекати ніяких економічних потрясінь, зокрема девальвації гривні.

Чого чекати після виборів

Проте протягом двох останніх місяців поточного року ситуація зміниться.

"Плавна девальвація гривні прискориться після місцевих виборів, враховуючи, що і в цьому, і в наступному році декларується середньорічний курс вище 29 грн/долар. Це означає, що можемо побачити і 30 грн/долар", – прогнозує Вадим Карасьов.

Віктор Скаршевський також упевнений, що до кінця 2020 року обмінний курс досягне 29-29,5 грн/долар.

Причини ослаблення курсу – активізація імпорту і зростання цін на імпортні енергетичні товари, тому гривня постійно перебуватиме в невеликому девальваційному тренді. А стримуючого фактора у вигляді значних інтервенцій Нацбанку очікувати навряд чи випадає.

Що кажуть політологи

Політичні експерти впевнені: теперішнє ослаблення курсу гривні мало вплине на електоральні симпатії населення. Хоча не заперечують, що цей факт дає невеликий козир опонентам теперішньої влади в їхній передвиборчій агітації.

"Нагадаю, що це місцеві, а не всеукраїнські вибори, – каже політолог Вадим Карасьов. – На симпатії виборців місцевих територіальних громад невеликі коливання курсу впливають мало. Ось якби долар раптом знецінився втричі, як було в 2015 році, тоді і шанси провладних кандидатів на те, що за них віддадуть на виборах голоси, впали б у рази".

Карасьов додав, що Україна в умовах карантину та світової економічної кризи все більше відчуває проблеми недонадходження доходів бюджету. Чим нижчий курс гривні, тим більш конкурентоспроможні наші товари за кордоном, експорт зростає, доходи скарбниці від податків теж ростуть. Тому економічна ситуація в країні змусила Кабмін і Нацбанк обрати шлях м'якої девальвації гривні, незважаючи на фактор виборів.

Володимир Фесенко каже, що стабільність курсу гривні важлива як для бізнесу, так і для настроїв населення.

"Але плавні зміни курсу в межах однієї гривні вже звичні, тому окремо не впливають на настрій виборців. Більше зараз впливають економічні та епідеміологічні проблеми і тарифи на комунальні послуги. Коливання курсу позначаються на виборі виборця, якщо вони великі – на гривню в день і більше – і відбуваються в останній тиждень перед голосуванням", – впевнений Володимир Фесенко.

Автор: Олександр Панченко

https://economics.segodnya.ua/ua/economics/enews/pochemu-nacbank-topit-g...