Ви є тут

Дешево і прозоро: в Україні стартує "мала приватизація" (Коментар Олега Пендзина виданню «Економічна правда»)

20.06.2018

В липні стартує продаж 700 державних об'єктів. Серед лотів — автовокзали, бази відпочинку в Конча-Заспі та в Прикарпатті. ЕП з'ясувала, які ще об'єкти можуть бути цікаві бізнесу і як їх можна буде купити.

Український перелік державних підприємств суттєво скоротиться вже цього року.

Недавно уряд остаточно затвердив всі необхідні процедури для так званої "малої приватизації". Близько 700 об'єктів вартістю до 250 млн грн мають невдовзі змінити форму власності. Перші лоти повинні з'явитись у системі вже до кінця липня.

Виходячи з процедури торгів, у разі відсутності конкуренції, державні об’єкти можна буде придбати за безцінь.

Більш детально про те, що і як саме буде продаватися на аукціонах, пояснює ЕП.

Що таке мала приватизація

Поки приватизація великих підприємств тупцює на місці, уряд вирішив влаштувати розпродаж усіх малих об'єктів. Напередодні чиновники затвердили всі необхідні процедури для "малої приватизації".

Невдовзі електронні торгові майданчики пройдуть процедури акредитації і на них розпочнуться торги.

"Перші кілька майданчиків пройдуть акредитацію досить швидко. Можливо за тиждень. Акредитація всіх пройде за місяць-півтора. Ми розраховуємо, що перші лоти будуть заведені десь в кінці місяця. Може бути саме початок липня", - сказав говорить заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов у розмові з ЕП.

Відповідно до програми "тріаж", розробленої  МЕРТом, в Україні близько 3000 підприємств. З них 893 підлягає приватизації, 1255 — йдуть на ліквідацію, 359 — під концесію, 378 — залишаються в державній власності, 195 — в Криму, 364 — в зоні  АТО.

З цих підприємств близько 700 об’єктів підпали під класифікацію "малої приватизації". Головний критерій для визначення "малого підприємства" — його вартість не повинна перевищувати 250 млн грн.

"Однак коли ми говоримо про малу приватизацію, то ці 700 об’єктів не всі є підприємствами. Тут є і об’єкти незавершеного будівництва, окремі будівлі, звичайно єдині майнові комплекси і пакети акцій. Всі підприємства вартість активів, яких менша 250 мільйонів гривень, автоматично є об’єктами малої приватизації", — наголошують в Фонді держмайна.

Левова частка малої приватизації — це будівлі, як добудовані так і недобудовані, невеликі промислові зони, бази відпочинку і ціла купа гаражів, лазень і магазинів.

"Частина об’єктів вже була в регіональних відділеннях Фонду, інші об’єкти за рішенням міністерств і відомств були виведені з оренди або додатково передані під цілі приватизації. І цей список ми постійно збільшуємо за рахунок того, що балансоутримувачі передають додаткові об’єкти", — пояснили ЕП у Фонді.

Загалом від реалізації 700 об'єктів до державного бюджету може надійти близько 2 млрд грн.  

"Фонд держмайна раніше озвучував цифри 1,5-1,7 млрд грн. Ми думаємо, можливо буде трохи більше, з огляду на те, що додалось пару сотень об'єктів", — зазначає Нефьодов.

Що в списках

Як виявляється, у державній власності досі перебуває чимало "перспективних" об'єктів.

Наприклад, на вулиці Білецького у Києві буде виставлена на приватизацію сауна. Лазню з обладнанням можна буде придбати у місті Тальне Черкаської області. А в Кривому Розі під приватизацію потрапить шаховий клуб.

У всіх областях України будуть виставлені на продаж сотні недобудов.  У переліку є і чимало нерухомості. У списку також є судоходні компанії, сільсько-господарські та риболовні підприємства, конструкторські бюро і т.п.

Хоча є тут і свої "важковаговики". Наприклад Київпассервіс, який володіє центральним автовокзалом у Києві і займається перевезеннями.

Чимало бажаючих очевидно захоче придбати "Оздоровчий комплекс "Пролісок" у Конча-Заспі, зважаючи на його місцезнаходження. Цікавим для інвесторів потенційно буде Гірський оздоровчий комплекс "Прикарпаття" у місті Яремче, що раніше належав НБУ. В списку є також Миколаївська ТЕЦ.

Реальну вартість більшості об’єктів можуть знати хіба що лише місцеві представники влади та пов’язані з ними бізнесмени, оскільки більшість підприємств є маловідомими та не мають якісної звітності, яка могла б реально дати уявлення про потенційні можливості.

"Практика роботи Prozorro-продажу показує, що інтерес іноді є до абсолютно сюрреалістичних активів, які ми б ніколи не представили, що вони можуть бути продані. Я думаю, що на переважну кількість об'єктів знайдеться свій покупець", —  запевняє Нефьодов.

"Живого там мало. В основному це нерухомість. Об’єкти можуть бути цікаві, якщо земля цікава, місце знаходження привабливе. Популярними об’єктами очевидно будуть бази відпочинку. А от дитсадки і гуртожитки не можуть бути приватизовані. Вони передаються у органи місцевого самоврядування, а ті будуть надавати статус, чи то гуртожиток з можливостю приватизації, чи то службове житло. По дитсадкам —  так само", — каже заступник голови комітету ВР з питань приватизації Павло Різаненко.

Ціна — не головне

Порівняно з минулими роками очевидним плюсом цієї приватизації є те, що до конкурсу будуть залучені всі бажаючі, окрім громадян РФ. Ніяких спеціальних умов ніхто не прописував.

Якщо хтось поанує придбати один з об'єктів або навіть кілька, необхідно зареєструватись на одному з акредитованих електронних майданчиків, який підключений до системи "Прозорро. Продажі", сплатити гарантійний внесок у розмірі 10% від початкової вартості та спробувати виграти аукціон.

Аукціон може відбуватись у три етапи. Перший аукціон — на підвищення. Якщо лот не буде продано, буде оголошено другий аукціон на якому початкова вартість лоту буде вже на 50% меншою.

Якщо і в такому разі об'єкт не продається, то буде оголошено третій аукціон на пониження — за початкову вартість береться 50% і потім у учасників є можливість зробити 99 кроків на пониження по 1% аж до 0,5% вартості.

На кожному з аукціонів у потенційного покупця буде можливість зробити три кроки. Це стосується всіх аукціонів.

У МЕРТ вважають такий аукціон цілком виправданим, особливо у такій ситуації, коли важко визначити вартість активів.

Співрозмовник ЕП з робочої групи Кабміну з приватизації каже, що за допомогою діючої системи вартість об’єктів можна буде штучно занижувати.

"Перший аукціон — на підвищення. Там учасники бачать один іншого. Я покупець, зайшов на аукціон і бачу, що я один. Відмовляюся від торгів і чекаю коли оголосять повторний вже -50 відсотків. І знову я один хочу купити об'єкт. І знову відмовляюся від торгів і вже прихожу на третій аукціон, і чекаю поки мені його віддадуть за пару тисяч гривень. Все законно і за ринковими правилами. Тільки замість 100 тисяч гривень я заплачу 10", — каже співрозмовник ЕП.

Отже у разі відсутності конкуренції, об'єкти можна буде придбати фактично за безцінь. Система Prozorro. Продажі" використовується для продажу активів банків банкрутів, але там ціна може опуститись максимум до 20%.

Якщо актив не купується вище ніж за 20% від початкової вартості, він потрапляє в пул до інших активів. Тож часто актив продається на межі 20% пов’язаною з самим активом особою. У випадку приватизації такої умови немає, ціна може дійти до символічної вартості.

Втім і в уряді, і в парламенті визнають, що ціна — не головне у даному процесі. 

"Я б не казав, що в цьому є якась фіскальна функція, що за допомогою цього наповниться бюджет. Головне — щоб держава цього всього позбулась, бо воно просто все стоїть, розпадається і від нього нікому ніякої користі. А так, якщо воно попаде в якийсь підприємницький оборот і якийсь малий середній бізнес на місцях зможе цим скористатись, зможе щось розвивати і створювати — це тільки плюс", — вважає Павло Різаненко.

Під питання ще досі лишається якість потенційних покупців. Не виключено, що можливістю скупити дешево скористаються ті ж самі чиновники і наближені до влади бізнесмени, які краще ознайомлені із списками.

"Треба бути реалістом. Навряд чи мала приватизація зацікавить іноземного інвестора. Скорше за все, покупцем буде виступати інвестор внутрішній. В регіонах всі привабливі об'єкти малої приватизації давно мають своїх потенційних покупців, як правило безальтернативних. Тому важко очікувати конкурентну боротьбу за обієкти на аукціоні. Як і справедливу ринкову ціну", — підсумовує директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

https://www.epravda.com.ua/publications/2018/06/20/637960/