Ви є тут

Коронавірус наступає: навіщо в Україні оголосили надзвичайну ситуацію і що буде з економікою (Коментар Олега Пендзина виданню «Сьогодні»)

27.03.2020

За оцінками експертів, без роботи вже три мільйони осіб

Україна ще місяць житиме в умовах карантину, та ще й в режимі надзвичайної ситуації (не плутати з надзвичайним станом). Таке рішення ухвалив Кабінет міністрів 25 березня. Чи знизить це рівень захворюваності, чи можуть НС продовжити і чим нинішня ситуація загрожує економіці загалом і окремим громадянам зокрема, розбирався сайт "Сьогодні".

Чому продовжили карантин і повсюдно оголосили надзвичайну ситуацію

Рішення Кабміну, на думку низки експертів, було очікуваним і виправданим, оскільки масштаби епідемії посилюються з кожним днем. За одностайною думкою міністрів, ще місяць жорстких заходів потрібен, щоб припинити поширення вірусу і домогтися, щоб епідемія пішла на спад. Як роз'яснив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, НС і карантин діють до 24 квітня з можливістю його подальшого продовження відповідно до законодавства.

"Якщо ми впораємося з поширенням коронавірусу швидше, тоді окремо ухвалюватимемо рішення на засіданні Кабінету міністрів", – уточнив Денис Шмигаль.

Нагадаємо, карантин в Україні був введений спочатку до 3 квітня. При цьому низка областей перейшли на режими надзвичайної ситуації через спалахи заражень COVID-19. Водночас влада відмовилася від ідеї жорсткіших заходів – введення надзвичайного стану.

Чи потрібна НС і коли її можуть скасувати

За словами голови Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, режим надзвичайної ситуації, який ввів Кабмін, – це компромісний варіант.

"Надзвичайний стан багатьох лякає, в тому числі і деяких наших міжнародних партнерів. Проти цього бізнес. А режим надзвичайної ситуації дозволяє задіяти більшість надзвичайних заходів без політичних та інформаційних обмежень", – пояснив Володимир Фесенко.

Також він сподівається, що карантин незабаром скасують. За словами Фесенка, наша влада не спізнилася з введенням карантину, а навіть випередила європейські країни, де вже щосили "розгулював" коронавірус, а у нас він тільки починався. Тому вжиті вчасно заходи повинні дати результат. Особливо, якщо дотримуватися правил карантину, наприклад при замовленні їжі через доставку.

"Ми далеко від піку епідемії, який зараз переживає Європа. Ми на цей пік вийдемо в першій половині квітня. Судячи з китайського досвіду, не буде одномоментного скасування карантину і НС, буде поступове зняття обмежень по регіонах і щодо окремих позицій. Наприклад, дозволять пасажирські перевезення всередині міста, області. Знімуть обмеження для бізнесу. Але не раніше, ніж виявляться позитивні тенденції, стійке зниження нових випадків зараження і смертей, – резюмував Фесенко. – Я не вірю в прогнози, що НС буде до осені, до кінця року. Моя оцінка – оптимальний варіант до кінця квітня, почала травня. Але може бути і ще плюс місяць".

Політолог Вадим Карасьов каже, що для оцінки необхідності введення режиму надзвичайної ситуації у всій Україні, треба знати точну клінічну картину захворювань, для чого провести масове тестування хворих.

"Поки у нас мізерні цифри як інфікованих, так і померлих, але, можливо, влада підстраховується, – аналізує Карасьов. – З економічної та медичної точки зору, введення НС навряд чи обгрунтоване, але з політичної воно потрібно, щоб зміцнити центральну владу, відновити втрачену керованість в країні. Поки не бачу чіткої дорожньої карти антикризового менеджменту. Але місяць – великий термін, багато що може змінитися, проясниться ситуація в Європі. Я оптиміст і сподіваюся, що до кінця квітня карантин буде припинено".

Думки проти: "В НС немає жодного сенсу"

А ось член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що введення НС в масштабах країни позбавлене сенсу, оскільки не вплине на зростання або зниження захворюваності.

"Цілком достатньо карантину, якщо влада контролює і ізолюють потік хворих, передусім серед тих, хто повертається з-за кордону, – упевнений Олег Пендзин. – Цих людей треба ізолювати на два тижні, але технічно це дуже складно. Зараз процес слабо контролюємо, в таких умовах кількість хворих зростатиме. Тому карантин буде продовжено ще не один раз, закон це дозволяє".

Олег Пендзин впевнений, що Україні варто було б піти шляхом Швеції. Там лікарі сказали: коронавірус небезпечний не для всіх, а тільки для певної категорії людей: в зоні ризику люди похилого віку та ті, які страждають різними хронічними захворюваннями.

"Саме щодо цих людей буде окремий моніторинг, жорсткий контроль, необхідна допомога від держави. Всі інші, якщо захворіють, то одужають, їх вилікують. Ми, вводячи карантин, нічого не пропонуємо натомість. Жодних дій з боку держави, крім тотальних заборон, не бачу", – каже Олег Пендзин.

Віцепрезидент Українського союзу промисловців і підприємців Віктор Скаршевський також підтримав досвід Швеції – зосередитися на групах ризику.

"Я проти рішення Кабміну в такому вигляді. Канцлер Німеччини Ангела Меркель говорить, що 70% людей перехворіють, незважаючи на карантин, – зазначив Віктор Скаршевський. – Зараз у світі триває інформаційний терор: ми всі помремо. Але насправді померла мізерна кількість людей від числа хворих, переважно похилого віку. В Італії середній вік померлих – 81 рік, при середній тривалості життя в цій країні 82 роки. У Китаї середній вік померлих – 75 років при середній тривалості життя 76 років. Ця сумна статистика наведена лише для того, щоб підкреслити: нам потрібно зосередити зусилля на профілактичних зусиллях щодо осіб похилого віку, а не на поголовних заборонах. Не треба ставити на гальма всю країну, позбавляти людей доходу і дивитися: виживуть-не виживуть".

Що буде з економікою

У світі вже почався рух в сторону скасування карантину, бо надзвичайні заходи вбивають світову економіку. Президенти США і Бразилії висловилися про те, що пора скасовувати карантин, оскільки економіка довго не витримає.

"Президент США Дональд Трамп кілька днів тому сказав:" Результати карантину не можуть бути страшнішими, ніж сама епідемія", і я з цим згоден, – зазначив Олег Пендзин. – Ми зараз семимильними кроками йдемо до ситуації, коли результати карантину і НС для економіки України виявляться значно гіршими, з точки зору збитків, ніж наслідки епідемії. Якщо розглянути три основні складові ВВП – це промисловість, яка падає 7 місяців поспіль, агросектор, вже дав мінус 10% цього року, роздрібна торгівля, що давала приріст 8-10% на рік, але яка зараз лягла через карантин (не працюють ринки, немає покупців), то у нас падіння ВВП може становити не озвучені владою 5% (понад 150 млрд грн), а всі 9% (майже 300 млрд грн)".

Останнє можна порівняти з третиною доходів держбюджету. За словами Олега Пендзина, таке падіння ВВП загрожує зростанням інфляції, за нею потягнеться курс гривні, валютних резервів не вистачить і Україна опиниться в жорсткій рецесії. Повториться сценарій 2014 року.

"Карантин більше трьох місяців – це смертельно небезпечно для будь-якої економіки. Подивимося, як буде в Європі. Поки рано щось більше прогнозувати", – додає Володимир Фесенко.

Можливими швидкими проблемами для економіки України стурбований і Вадим Карасьов.

"Я б на місці Кабміну почекав ще тиждень, до 3 квітня, і тільки потім продовжував карантин або вводив НС. Хто підрахував економічні наслідки? Адже люди проїдають останні гроші, багато стануть з'їжджати зі знімних квартир, цей процес вже почався", – зазначив Карасьов.

Нарешті, Віктор Скаршевський зазначив, що через карантин вже понад три мільйони осіб втратили роботу.

"Якщо врахувати, що багато хто живе від зарплати до зарплати, і коли гроші у них закінчаться, то складно навіть припустити, якими виявляться дії цих людей, – побоюється Скаршевський. – Карантин продовжили на місяць, і це може виявитися критичним для них. Економіка у нас ослаблена і без коронавірусу, 7 місяців поспіль падає виробництво. Карантин може стати "контрольним пострілом". Влада знаходяться на розтяжці – чи то продовжувати ще карантин і посилювати соціальну напруженість, чи то скасовувати з ризиком посилення інфекції. Найближчого місяця влада повинна зробити все, щоб карантин дотримувався і інфекцію вдалося припинити. До кінця квітня має настати момент істини".

Чого чекати народу

Економісти кажуть, що в умовах НС доходів українського держбюджету не вистачить на забезпечення не тільки підвищених виплат, а й на покриття захищених статей бюджету – це зарплати бюджетникам, силовикам, дотації Пенсійному фонду. Виходів два – емісія гривні або безоплатна закордонна допомога.

"Влада вже озвучила, що виплатить одноразово по 1000 гривень пенсіонерам, які мають пенсії менше 5000 гривень, – нагадав Фесенко. – Це 10 млн осіб, або 88% пенсіонерів. Але як бути з іншими, хто втратив роботу? За нашими оцінками, це близько 3 млн осіб: передусім приватні підприємці – 700 тис. осіб – і люди, які у них працювали".

Головна проблема, за словами Фесенка, визначити, кому конкретно потрібна допомога. Критерій – реєстрація в службі зайнятості. Такі люди, крім допомоги по безробіттю, можуть бути забезпечені безкоштовними продуктовими наборами, або талонами на безкоштовне отримання продуктів. Той, хто не встав на облік на "біржу праці", буде змушений виживати самостійно.

Найгірше тим, хто перебуває в неоплачуваній відпустці, бо їх можливості підробити через карантин звузилися. Для них можлива тимчасова реєстрація в службах зайнятості на час відпустки. Також Фесенко сподівається на додаткову допомогу Міжнародного валютного фонду, яку можна буде пустити не на зміцнення гривні, а на проїдання, як було 2008 року.

"За недавніми соцопитуваннями, 57% українців заявили, що через місяць у них не залишиться грошей навіть на їжу, – зазначив Олег Пендзін.- Можливо, ситуація прикрашена, але очікується багато голодуючих, переважно передпенсійного віку, які втратили роботу. Плюс величезна кількість трудових мігрантів, що повернулися, які швидко проїдять привезені заробітки. Навіть можлива грошова емісія не збільшить обсяги танучих товарних запасів".

Що буде на Великдень і на поминальні дні

На Великдень і на поминальні дні (тиждень після Пасхи), найімовірніше, не буде масових богослужінь і відвідувань кладовищ. Особливо це небезпечно через таку традицію, як влаштування поминальних обідів на цвинтарях, чого православна церква, до речі, не вітає.

"Тут своє слово повинні сказати священнослужителі всіх конфесій, – каже Володимир Фесенко. – Говорити щось за них мирським людям було б неправильно. Припускаю, що таке рішення буде озвучено ієрархами завчасно".

Поки в жодній з конфесій нам прямо не сказали, як буде організовано святкування світлого Христового воскресіння. Але, наприклад, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій (УПЦ) благословив всіх єпархіях брати участь в заходах з протидії поширенню коронавірусної інфекції. А масове скупчення народу якраз сприяє її поширенню.

Священний синод Православної церкви України (ПЦУ) 24 березня ухвалив рішення про те, що дозволяється проведення богослужінь в храмах священнослужителями, церковнослужителями і співочими без присутності мирян. Мирянам рекомендують вдома організувати молитовні куточки з іконою, священними книгами, лампадою або свічкою і молитися там. При необхідності можна запросити батюшку додому з дотриманням заходів карантину.

А президент України Володимир Зеленський вже анонсував швидкий запуск проєкту "Великдень вдома".

"Великдень зазвичай збирає в церкві багато людей. Серед них і ті, хто приїхав з-за кордону. Тому зараз ми готуємо і вже скоро презентуємо проєкт "Великдень вдома", який допоможе відсвяткувати це велике свято вдома, не збираючись натовпами в церквах", – зауважив Зеленський.

Послаблення вже почалися

Одночасно з "закручуванням гайок" почалися і послаблення. Так, Володимир Зеленський напередодні допустив відкриття продовольчих ринків в маленьких містах, де ринок – єдине джерело покупки продовольства і єдина можливість для селян продати вирощене. Але, природно, за умови дотримання заходів карантину. Також можуть відкрити магазини з продажу насіння, добрив, засобів захисту рослин. Ухвалювати рішення повинні місцеві органи влади. Дозволено фермерам виробляти централізовано весняно-польові роботи. Але приватним особам, які не мають свого транспорту, виїхати "на картоплю", яку через ранню весну треба садити вже зараз, нереально: ні автобуси, ні електрички не ходять.

Автор: Олександр Панченко

https://www.segodnya.ua/ua/ukraine/ukraincy-mogut-okazatsya-mezhdu-smert...