Ви є тут

Наслідки коронакризи: чому в Україні стрімко дорожчають продукти та що буде з цінами наприкінці року (Коментар Олега Пендзина сайту «ТСН.ua»)

21.09.2021

Хоча споживчі ціни у річному вимірі зросли на 12,2%, пік інфляції ще попереду.

В Україні продовжують зростати ціни на продукти: вже другий місяць в Україні інфляція у річному вимірі становить понад 10%, а зростання вартості продовольства – понад 12%. Хоча у серпні індекс споживчих цін лишився на рівні липня, це пов’язано винятково із сезонним здешевленням овочів та фруктів.

Аби вповільнити темпи інфляції, минулого тижня Національний банк України підвищив облікову ставку з 8% до 8,5%. Очікується, що за рахунок цього зростуть відсотки за споживчими кредитами, дохідність від державних цінних паперів, а також сповільняться темпи споживчого кредитування, що позитивно вплине на цінову ситуацію.

У світі ситуація ще гірша. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), індекс споживчих цін в річному вимірі зріс 32%. Вже зараз аналітики прогнозують, що інфляція буде значно довшою і вищою, аніж очікувалось – такими є наслідки коронакризи і реакції на неї з боку урядів Європи та США.

ТСН.ua розбирався, чому у світі суттєво дорожчає продовольство та що буде найближчим часом з цінами в Україні.

«Зайві» гроші – не завжди добре

Наприкінці серпня стало відомо, що інфляція в зоні євро зросла до десятирічного максимуму і становила 3% проти 2,2% у липні цього року. Це значно більше, аніж очікувалось (2,7%) і далеко від мети в 2%, яку ставив Європейський центробанк. Таке зростання споживчих цін було спричинене збільшенням витрат на енергоносії та продукти харчування.

Парадоксально, але стрімка інфляція не є безпосереднім наслідком коронакризи. Навіть навпаки, як пояснюють аналітики, пандемія COVID-19 зменшила споживання, внаслідок чого спостерігалась дефляція, тобто зміцнення валют у всьому світі.

Однак, ще минулого року, в розпал коронакризи, великі гравці вирішили «лікувати» власні економіки, вливаючи величезні суми непідкріплених грошей. До того ж, ідеться навіть не про мільярди доларів: США на підтримку економіки виділили понад 2 трлн доларів, Європа – близько 1,8 трлн євро, Японія – трохи більше 1 трлн доларів.

«Уряди виділяли фінансову допомогу громадянам, бізнесу, вводили податкові пільги. Внаслідок цього гроші потрапляли на фінансові ринки: ми бачимо зростання акцій, цін на газ (майже до 1000 доларів за тис. куб. м), метали, руду, зерно, біткойн (до 60 тис. доларів). Далі гроші почали перетікати і на споживчі ринки. Тобто, громадяни отримали ці гроші на руки», – пояснює в коментарі ТСН.ua президент Інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

За його словами, світова інфляція була спричинена двома факторами. По-перше, зросла собівартість продукції: якщо ціни на газ та сировину – високі, то й продукція стає дорожчою. По-друге, у кінцевих споживачів стало більше грошей, вони купують більше товарів, а чим більший попит – тим вищі ціни.

Водночас, як пояснив у коментарі ТСН.ua член «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин, зростання цін на продукти харчування, яке спостерігається цього року, також пов’язане із економічною політикою Китаю, який у 2021 році взявся поповнювати свої продовольчі резерви перед черговою хвилею COVID-19.

«Світ – це є ринок. Якщо Китай на початку цього року вийшов з величезним попитом, аби наростити свої резерви перед черговою хвилею пандемії, то безперечно ціни будуть рости. В результаті, зросли ціни на кукурудзу, олія здорожчала майже на 70%. Ринок це є співвідношення попиту та пропозиції: якщо попит зростає, миттєво виростає і ціна», – каже фахівець.

Чому в Україні дорожчають продовольчі товари

В Україні ситуація з інфляцією помітно відрізняється від ситуації в світі – і за темпами, і за причинами її прискорення. Приміром, на відміну від країн Європи та США, український уряд не витрачав мільярди доларів на стимулювання економіки та не вводив податкових пільг, направляючи кошти переважно на будівництво доріг.

За словами Олега Пендзина, основним драйвером інфляційних процесів в Україні є здорожчання продуктів харчування, яке в річному вимірі склало 12,2%.

Приміром, ціни на цукор зросли на 91,2%, на соняшникову олію – 75,6%, на яйця – на 51,8%. Єдиними товарами, що за рік втратили в ціні, є овочі (-8,1%) та фрукти (-9%). Водночас, ціни на комунальні послуги та транспорт у серпні не демонстрували стрімкого зростання (піднялись на 0,6% та 0,8% відповідно), а одяг та взуття – навпаки, здешевшали на 3%.

Зростання цін на продовольство в Україні пов’язане зі зростанням цін на світових ринках: українським експортерам немає сенсу продавати свої товари задешево в Україні, якщо можна продати за високими цінами закордон.

«Так, те, що ціни на експортну продукцію зросли – добре для України. Але треба розуміти, що це автоматично тягне за собою і ріст цін на промислову продукцію. Дохід від зростання ціни на аграрну продукцію отримують агрохолдинги. Тобто, від високих цін виграє обмежена кількість компаній, а розплачуються – усі споживачі»,– каже Олег Пендзин.

Як пояснює Тарас Козак, другою причиною високих темпів інфляції є зростання заробітної плати, яке у річному вимірі складає близько 20%.

«Українці виїжджають працювати за кордон. Аби їх тут якось стримати, підприємці змушені піднімати зарплатню своїм працівникам, адже інакше не буде кому працювати», - каже фахівець.

І третя причина зростання споживчих цін в Україні – так звана імпортована інфляція. «Умовно кажучи, якщо ціни на iPhone зростають на Заході, вони зростають і в Україні», – пояснює Тарас Козак.

За словами Олега Пендзина, вперше в доларовій зоні інфляція сягнула 5,5% річних, хоча раніше була максимум на рівні 1%. І це вже докотилося до України: у світі дорожчають енергоносії та сировинні товари, відповідно, ростуть ціни і у нас.

Фахівець відзначає, що інфляцію в Україні дещо стримує уряд, обмежуючи ціни на електроенергію та газ для населення.

«Держава формально зробила для населення дешеві енергоносії. Але по суті це нічого не змінює: промисловість купує дорогі енергоносії, і ми, споживачі, рано чи пізно оплатимо це із власної кишені, коли будемо купувати товари, вироблені промисловими підприємствами», – пояснює Олег Пендзин.

Що буде з цінами наприкінці року

Фахівці прогнозують пік інфляції в Україні у вересні та жовтні цього року. Далі ж, як очікують в Нацбанку, інфляція сповільниться до однознакових рівнів, а у 2022 році поступово повернеться до 5% річних. Сповільнення темпів зростання споживчих цін наприкінці року фахівці пояснюють ефектом від підвищення облікової ставки НБУ.

«НБУ регулює споживання через ставку рефінансування. Чим вона вища, тим вищі відсотки по кредитам (приміром, споживчі кредити зараз ростуть шаленими темпами), і, відповідно, буде менше охочих їх брати. Крім того, вищою буде ставка за депозитами. Також очікується, що зросте дохідність державних цінних паперів – ОВДП будуть приносити вищий дохід. Тобто, підвищення облікової ставки має вплинути на споживчі ринки і дещо сповільнити інфляцію», – пояснює Тарас Козак.

Водночас, за словами Олега Пендзина, на темпи інфляції вплине цьогорічний врожай – до того ж, не лише в Україні, а у світі загалом. Адже дефіцит зерна в умовній Франції сприятиме підвищенню цін на світових ринках, що автоматично вплине на ціни й в Україні.

«Очікування в дійсності не є такими добрими. Якщо восени буде чергова хвиля пандемії, бізнес у світі знову ляже. А якщо це станеться – економічна ситуація погіршиться у всіх країнах світу. Сировинні ринки будуть падати, в Україну буде надходити менше валюти, а ціни на товари – будуть рости», – підсумовує фахівець.

Автор: Микола Романюк

https://tsn.ua/exclusive/naslidki-koronakrizi-chomu-v-ukrayini-strimko-d...