Ви є тут

Повний «Приват»: що недогледіли аудитори (Коментар Олега Пендзина виданню «Mind»)

05.07.2017

Чому так сталося і чого чекати тепер.

Протягом останнього тижня ПриватБанк був головним ньюс-мейкером фінансового ринку України. Одна за одною надходили відомості, які свідчили про те, що наявний стан фінустанови дуже далекий від категорії «стабільність». Зокрема, у вівторок, 4 липня, в.о. голови правління банку Олександр Шлапак під час прес-конференції оприлюднив основні схеми, за допомогою яких з «Привату» його попередніми власниками виводилися кошти (MIND).

Головна зі схем – кредитування та перекредитування пов’язаних осіб. Так, за словами Шлапака, після приходу нового менеджменту виявилося, що таких позик  видано на 190 млрд грн, тобто 97% від усього портфеля. «Він таким і залишився дотепер», – констатував Шлапак.

Дещо раніше на сайті ПриватБанку з’явився документ – фінансовий звіт за 2016 рік та звіт незалежного аудитора. Цей документ надавав набагато м’якіші оцінки стану справ у банку.

Що зазначалося у звіті? Зокрема, було зазначено, що на момент націоналізації обсяг інсайдерських кредитів ПриватБанку становив 8,8 млрд гривень. За минулий рік фінустановою було видано 10,3 млрд гривен пов’язаним особам і ними ж погашено за 2016 рік – 49,4 млрд гривень.

Сума позовів, поданих у суди різних інстанцій проти вже державного ПриватБанку, складає понад 9 млрд гривень (9,043 млрд грн за обмінним курсом на дату підписання фінансової звітності). Проти банку подані позови на 279 млн доларів, 1,579 млрд гривень і 3 млн євро. Кінцевий результат не можливо визначити. Отже, Банк не визнав резерву за цими позовами.

«Це означає, що результат позовів для банку не визначений і на дату звітності банк не визнавав ризик виникнення зобов'язань за цими позовами», – пояснив юрист Ярослав Абрамов.

Під час націоналізації ПриватБанку ФГВ конвертував 10,934 млрд грн коштів клієнтів, 10,721 млрд грн випущених єврооблігацій і 7,783 млрд грн субординованого боргу.

Що з нього можна було зрозуміти? Одразу після появи документів у загальному доступі експерти зазначали, що консолідований звіт «Привату» за 2016 рік не дає жодного розуміння про те, що відбувалося і відбувається в банку. «Звіт про фінансовий результат і звіт про рух грошових коштів аудитор взагалі відмовився підтвердити, а баланс підтвердив лише «місцями». Аудитор також відмовився підтвердити витрати на знецінення кредитів на суму 154,5 млрд., посилаючись на своє нерозуміння того, коли мало би виникнути таке знецінення», – писав на своїй сторінці в Facebook Олександр Паращій, керівник аналітичного відділення ІК Concorde Capital.

За його словами, дуже дивним є рішення банку порахувати розмір кредитів пов’язаним сторонам на 19 грудня: усього лише 8,8 млрд грн. Ця сума, очевидно, не включає зарезервовані 154,5 млрд, які буцімто були повністю пов’язані.

«Хто заважав банку опублікувати пов’язані кредити станом на 16 чи 18 грудня, щоб усі повірили, що там пов’язаних – на півтори сотні мільярдів? Навряд чи стандарти МСФЗ заважали це зробити – тим більше що аудитор все одно засумнівався, що оприлюднені дані відповідають стандартам», – зазначав аналітик.

З ним погоджується і Михайло Демків, аналітик банківського сектору групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU). «Основний момент у звіті – це корпоративний кредитний портфель, його якість та сума сформованих резервів під них. Фактично, витрати на резервування кредитів, які в НБУ вважають як такі, що виданні колишнім акціонерам банку, це і є основний тягар на Мінфін. Аудитори підтвердили цифру за резервами по кредитах, але не зійшлися з менеджерами банку на періоді, до якого їх потрібно відносити – 2016 рік чи раніше», – пояснив Демків у коментарі для Mind.

За його словами, те, що кредити поганої якості, очевидно. Вони утворили значну «діру» в капіталі, яку Міністерству фінансів доведеться закривати найближчим часом. Що, власне, і сталося: 3 липня Мінфін повідомив, що прийняв рішення збільшити розмір статутного капіталу ПриватБанку через приватне розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості. Це має бути зроблено за рахунок додаткових внесків на суму 38,564 млрд грн. Номінальна вартість однієї акції – 280 грн, а ринкова – 0,168 грн.

«Коли активи банку менші за його зобов'язання, банк – фактично банкрот. Він ще може працювати протягом певного періоду часу, маючи ліквідність достатню для розрахунку з вкладниками. Але лише до певного часу», – впевнений Михайло Демків.

Як «здувалися» кредити? І аудитори, і Олександр Шлапак констатували, що минулого року відбулися істотні трансформації кредитного портфеля банку, в результаті чого частково була замінена валюта кредитування (з долара на гривню), зменшені процентні ставки і реструктуризовані з терміном погашення до 2024 і 2025 років.

«За допомогою схеми фінансового лізингу були замінені застави по кредитах на суму 15 млрд грн. Основна причина – акціонерам дали зрозуміти, що банк буде націоналізовано, в результаті чого і відбулися зазначені вище зміни», – говорить фінансовий експерт Олексій Кущ.

У свою чергу Шлапак під час прес-конференції спробував пояснити механізм цієї «трансформації». За його словами, 132,8 млрд грн ПриватБанку винні 36 компаній за так званими «трансформованим кредитами». Причому велика частина позичальників є новоствореними компаніями з негативним фінансовим станом. Під час видачі цих кредитів були допущені грубі порушення законодавства та внутрішніх регламентних документів самого банку. Весь цей портфель обслуговується надзвичайно незадовільно, і динаміка погіршується. Усі ці позики видані не на ринкових умовах. До того ж,  з банку практично виведені обороти операційних компаній, які реально обслуговували кошти колишніх акціонерів.

«Кредитування пов'язаних осіб було наріжним каменем усієї аргументації НБУ щодо націоналізації банку. Тепер можна сказати, що в 2016 році банківський нагляд фактично закрив очі на процеси, що відбуваються в банку, а отже – несе таку ж частку відповідальності за долю банку, як і його власники», – впевнений Олексій Кущ.

Фінансовий аналітик Анатолій Дробязко, до якого Mind звернувся з проханням прокоментувати як звіт аудиторів, так і загальну ситуацію з ПриватБанком, зазначив: сам звіт було побудовано таким чином, що достеменно визначити ступінь пов’язаності позичальників та глибину ризиків для банку фактично неможливо.

«Там є додаток, у якому зазначено, скільки корпоративних клієнтів припинило обслуговування своїх боргів. Можемо припустити, що всі вони інсайдерські. Але юридично Коломойського і Боголюбова знайти там буде неможливо», – каже Дробязко.

Подвійні стандарти. Компанія-аудитор написала відмову від висвітлення думки щодо фінансових результатів та грошових потоків ПриватБанку. «Не змогли отримати прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі для використання їх як основи для думки аудитора щодо фінансових результатів та грошових потоків», – йдеться у звіті.

Опитані Mind банкіри зазначають, що це дає можливість трактувати звіт двояко. «Звіт побудований так, що можна буде в будь-який момент передумати або ре-інтерпретувати», – каже заступник голови правління одного з банків на правах анонімності.

На його думку, всі готуються до реального колапсу вже державного ПриватБанку. «Ernst & Young на відміну від PwC дуже розумно діють. PwC просто за «відкат», швидше за все, допомогли ПриватБанку, а Ernst & Young розуміють, що дуже скоро Ігор Валерійович [Коломойський] почне викручувати руки. Тому вони описують свої невпевненості і конфліктні питання.

Що буде з боргами? 3 липня стало відомо, що держава перейшла до процедури стягнення боргів з колишніх акціонерів «Привату». «Термін добровільної реструктуризації кредитів колишніх власників ПАТ «Приватбанк» закінчився 1 липня 2017 року. Зараз можна стверджувати, що колишні власники не виконали взяті на себе зобов'язання», – йдеться у повідомленні Нацбанку.

За інформацією регулятора, держава і ПАТ «Приватбанк» перейшли до юридичної процедури стягнення і реалізації відповідної юридичної стратегії, конкретні кроки якої поки не можуть бути розголошені. Банківська процедура буде аналогічна звичайній процедурі стягнення в разі прострочення боргів, тому мова йде переважно про примусове стягнення.

Окрім цього, генеральна прокуратура, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідують декілька справ, пов'язаних з ПриватБанком. «Перш за все, відразу після звернення голови правління банку Олександра Шлапака про скоєний злочин були накладені арешти на ліквідне майно ПриватБанку та пов'язаних з ним структур – понад 700 об'єктів нерухомості ТОВ Приватофіс», – повідомив виданню «Економічна правда» генеральний прокурор Юрій Луценко.

За його словами, ГПУ протягом останніх тижнів активно допитує членів кредитного комітету ПриватБанку. «Готуються підозри. Також ГПУ вивчає документи і допитує ряд працівників Нацбанку, які мали контролювати процеси в ПриватБанку», – сказав Луценко.

Як повідомив Олександр Шлапак, мова йде про кредити 36 компаніям на 133 млрд грн, які були видані в жовтні-листопаді 2016 року і за рахунок яких були погашені кредити 193 інших позичальників банку, більше половини з яких мали ставку 12-12,5% річних з прив'язкою до курсу долара і реальні застави. «Ставка за новими кредитами склала 10,5% річних, тоді як кредитний комітет банку затвердив ставку 34% річних, а банк залучав кошти Нацбанку України під 22%, у фізосіб – під 19%, у юросіб – під 14,2%», – підкреслив банкір.

За його словами, практично всі нові позичальники не вели господарської діяльності, були створені менше року тому і мали негативний фінансовий стан. «Усі 36 кредитів були підписані колишнім главою правління Олександром Дубілетом з перевищенням повноважень. Нацбанку надавалися недостовірні дані за непокритим кредитним ризиком і несформованими резервами, а позичальники не перевірялися на пов'язаність, їхнє фінансове становище штучно завищувалося», – розповів Шлапак.

Переговори з Коломойським тривають. Олександр Шлапак підтвердив, що переговори з колишніми власниками фінустанови щодо реструктуризації кредитного портфеля пов'язаним особам тривають, щоправда, поки безрезультатно.

У свою чергу екс-власник банку Ігор Коломойський у програмі ТСН.uа. наголосив, що переговори розпочалися у червні цього року, проходять у штатному режимі, і триватимуть необхідний для досягнення домовленостей час. «Можу повідомити, що колишні власники ПриватБанку, відповідно до взятих на себе зобов'язань, беруть участь у переговорному процесі щодо реструктуризації своїх кредитів з консорціумом компаній, які отримали мандат на представництво інтересів Мінфіну і ПриватБанку, який був узгоджений з МВФ», – заявив Коломойський

За його словами, заява НБУ, що колишні власники Приватбанку не виконали взяті до 1 липня зобов'язання, не відповідає дійсності. «На мій погляд, інформаційний галас, який зчинили чиновники НБУ щодо реструктуризації кредитів колишніх акціонерів ПриватБанку, пов'язаний із непоінформованістю представників центробанку щодо того, що відбувається у переговорному процесі (до якого вони не мають відношення). Цілком імовірно, що заяви НБУ, які йдуть врозріз із даними офіційної аудованої звітності банку і спотворюють суть аудиту, викликані бажанням зняти з себе відповідальність за непрофесіоналізм і вартість для суспільства прийнятих Нацбанком рішень по націоналізації ПриватБанку», – сказав Коломойський.

Що буде з банком? Експерти впевнені, що такий стан речей у державному банку викликаний виключно фінансовим становищем та не має політичного характеру. «Держава гроші виділяла – тепер це питання чисто відносин Ігоря Коломойського і держави Україна. З самим ПриватБанком нічого не повинно статися», – прогнозує фінансовий аналітик Віталій Шапран.

З ним погоджується і Олег Пендзин, член ЕДК. «Ці справи ніяк не зачеплять вкладників, просто тому, що банк вже державний. По-друге, відмова колишніх власників погашати мільярди, виведені з банку, була очікуваною, і тому відкриття кримінальних справ проти колишнього керівництва «Привату» було лише питанням часу», – зазначає економіст.

«ПриватБанк так просто не ліквідують. Це чорна діра. На жаль – тут всі принципи чорної діри у фізиці. Знищити не можуть, але вона постійно все у себе засмоктує», – говорить банкір на умовах анонімності. 

З ним погоджується аналітик одного з банків, який стверджує, що вирішення всіх питань з ПриватБанком контролюючі органи почнуть переносити на невизначений термін. «Можливо, поступово вдасться все вирішити. Але точно не одним днем», – резюмує аналітик.

Олег Пендзин додає: головна проблема полягає у тому, що знову держава ліквідує наслідки, при цьому нічого не роблячи, щоб запобігти подібному у майбутньому. І це попри те, що у банку багато років працювали куратори НБУ, які повинні були відстежувати проблеми і оперативно боротися з ними.

За словами Анатолія Дробязка, по кожному кредиту є застави, на які необхідно починати процедури стягнення, якщо кредит не обслуговується. Але під час цього може виявитися, що ці юридичні особи, крім банку, винні ще комусь, причому набагато більше. Таким чином, держава замість активу отримала лише борги.

«Тут ми входимо в багато інших юридичних процедур з питань банкрутства, де суди призначать арбітражних керуючих, які представлятимуть мажоритарних кредиторів, і в цій процедурі у держави не буде переваг. Довести фіктивну заборгованість у нашій юриспруденції майже неможливо. Такі процедури тривають роками. Юридичних сил і грошей у Ігоря Коломойського вистачить надовго. У 2016 році основний портфель позик у валюті був переведений в гривневий. Чим пізніше буде судове рішення про стягнення боргів, тим легше буде тією «відкладеною» валютою погасити стару заборгованість у гривні», – пояснює Дробязко.

Експерт нагадує, що такі юридичні технології досить вдало використовувалися ще в історії з банком «Україна», а згодом були відшліфовані юристами протягом 2009 -2016 років. «Погляньте на «успіхи» ФГВФО. Там власники платять дорого за завершення процедури банкрутства, а не за закриття питань з відчуження застав. Їх викуповують з третіх торгів за мінімальною вартістю. Ця процедура називається «очищення активу від зобов'язань» і є юридичною класикою жанру», – говорить Дробязко.  

І додає, що затягнутий у часі вихід України з кризи можна, зокрема, пояснити й тим, що величезна кількість промислових об'єктів знаходиться у тенетах «процедури очищення» до взаємного задоволення суддівського корпусу та юридичних посередників.

https://mind.kiev.ua/publications/20173737-povnij-privat-shcho-nedogledi...