Ви є тут

Про що говорить зниження середньої зарплати у серпні. Експертне опитування (Коментар Олега Пендзина виданню «Еспресо.TV»)

06.10.2020

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника у серпні становила 11446 грн, що на 3% менше, ніж у липні. А якщо порівнювати рік до року, середня зарплата зросла на 8,6%, повідомили у Державній службі статистики України. 

Еспресо.TV запитало експертів, про що свідчать ці дані і які показники відображають добробут українців.

Роксолана Підласа, нардеп від "Слуги народу", Заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку:

Треба дивитись не лише на показник середньої зарплати, а й на похідні показники. Наприклад, Державний комітет статистики у нас публікує такий показник, як індекс роздрібної торгівлі, тобто скільки і що люди купують.

І ось індекс роздрібної торгівлі у 2020-ому році зріс на 8,7% порівняно із 2019-им. Це означає, що люди стали більше купувати. Це означає, що вони все ж таки можуть собі це дозволити. Незважаючи на те, що дійсно є коронакриза, і весною багато людей залишалися без роботи. Але зараз, коли ми перейшли до адаптивного карантину і жорсткий карантин на більшості територій України вже не діє, бізнес починає відновлюватися, і, відповідно, люди, які працюють в приватних компаніях, починають відновлювати свою платоспроможність.

Я думаю, що середня зарплата буде збільшуватись. Зокрема, завдяки приватному бізнесу, який змагається за фахівців, у тому числі робітничих професій. Ще до коронавірусу у нас був дефіцит зварювальників, електриків, які віддавали перевагу роботі в Польщі. Зараз цей дефіцит зменшується, тому що фізично неможливо виїхати за кордон. Але коронавірус колись закінчиться, і конкуренція за працівників повернеться на український ринок.

На середню зарплату впливає безліч чинників. І платоспроможність самого бізнесу — тобто наскільки він заробляє і може платити, і та сама мінімальна зарплата, яку встановлює держава. Якщо ми говоримо бізнесу, що ви не можете платити людині менше, ніж 5 тис. грн, то це означає, що частково бізнес підвищує зарплати для своїх найменш соціально захищених працівників.

Я думаю, що для регіонів — тому що там і рівень цін трішки нижчий, тож середня зарплата на рівні 20 тис. грн була б хорошою.

Павло Розенко, колишній віце-прем'єр-міністр, ексміністр соціальної політики:

Розмір середньої заробітної плати — це статистична величина, якою ми користуємося для того, щоб розуміти рівень і глибину бідності в Україні.

Якщо взяти попередні роки, то в середньому зарплата тоді росла на рівні 20-25%, з урахуванням інфляції це було на рівні 16-18%. Тобто зарплати зростали більшими темпами, ніж інфляція.

Фактор серпня не є показовим, тому що є два періоди, коли середні зарплати починають падати. Це відбувається у січні-лютому, тому що у грудні, як правило, роботодавці виплачують найбільше преміальних, і найбільші заробітні плати — у грудні. І приблизно те саме відбувається у червні-липні кожного року, коли виплачуються відпускні, в першу чергу виплати вчителям. І таким чином середня зарплата в ці місяці трішки більша, ніж в інші. Тому нічого дивного, коли у серпні середня зарплатня падає. Це аномальні тенденції, які ми бачимо щороку.

Тож орієнтуватися на показники середньої заробітної плати треба за підсумками 8-9 місяців.

Індекс зростання середньої зарплати протягом року береться при розрахунку осучаснення пенсій, яке відбувається щороку 1 березня за умовами офіційної реформи.

До розрахунку середніх зарплат в Україні беруться лише офіційні заробітні плати. Це робить Державний комітет статистики за загальноприйнятою європейською методологією. Середня заробітна плата — це, як правило, плата із урахуванням податків: ПДФО (ставка податку на доходи фізичних осіб, — ред.) і пенсійних внесків. Тобто реальні зарплати є трішки меншими. Тому коли говорять, що в Україні середня зарплата складає 12 тис. грн, то очевидно, що середня зарплатня, яку реально люди отримують на руки, є трішки меншою — на рівні 9,5-10 тис. грн.

Щодо тіньової заробітної плати — її обсяг в Україні доволі значний. Адже за соціологічними дослідженнями і дослідженнями Держкомстату у нас понад 50% українців отримують або повністю зарплату у конверті, або частково. Це означає, що якусь суму — зазвичай в розмірі мінімальної заробітної платні — роботодавець платить легально, а іншу суму доплачує нелегально.

Павло Кухта, директор з політичних питань Київської школи економіки (КШЕ), колишній виконуючий обов'язки міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства:

Зниження середньої зарплати місяць до місяця говорить про сезонність. Наприклад, що люди поїхали у відпустки, якась частина — у відпустку за власний рахунок, тож зарплати трішки впали.

У зарплатах є сезонність. Щороку вона більш-менш повторюється. Тобто середня зарплата дещо вища наприкінці року, коли виплачуються премії, дещо нижча до того. Вона коливається, це нормально. Тому некоректно порівнювати місяць до місяця, адже ця сезонність сильніша за реальні зміни. Коректно порівнювати рік до року.

Я б не сказав, що у нас зараз є проблема зі зростаням середньої зарплати. Вона зростає більш-менш одним і тим самим трендом, навіть не дивлячись на економічну кризу, пов’язану з коронавірусом.

Тому що мільйони українців їдуть до Польщі. Щоб хоч якось конкурувати за них, українці роботодавці змушені або підвищувати зарплати, або закриватися. В принципі, ця конкуренція — це добре, тому що вона змушує український бізнес або бути ефективним, або виходити з ринку.

А де є проблема? У зайнятості. Це пов’язано із коронавірусом, із карантином, який було запроваджено, втратою робочих місць, закриттям малих і середніх бізнесів. Тут також велика провина уряду, який не запустив програму підтримки малого і середнього бізнесу на час карантину. Там, дійсно, є проблема. Але вона, напевно, і не відображається так сильно у тій статистиці.

Для працюючих громадян середня зарплата принаймні динаміку нам показує непогано. Може, сама середня зарплата занижена, але динаміка більш-менш відображає реальність. Плюс самі роботодавці теж на щось дивляться, коли підвищують зарплату. Вони дивляться на ті самі показники.

Є друга, дуже велика категорія громадян, яка не охоплюється цією статистикою, — пенсіонери. Це 12 млн людей. Там динаміка середньої і мінімальної пенсії показує нам, що відбувається з цими людьми.

В принципі, ці дві категорії більшу частину людей з точки зору рівня доходів охоплюють. Є більш комплексні показники добробуту, але якщо дивитися на грубі, але гарні індикатори - це два індикатора, на які я б дивився: зарплати і пенсії.

Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру:

Самі по собі цифри не завжди говорять про щось, багато залежить від контексту. Якщо економіка зростає — і, відповідно, відбувається зростання заробітної плати, — то це добре. Більше того, вважається правильним, щоб темпи зростання економіки були вищими, ніж темпи зростання заробітної плати. Але це загальний принцип, який не завжди коректний, коли йдеться про економіки, які відновлюють зростання.

Якщо ми говоримо про те, що зарплати в Україні у 2020-му році трошки зросли у порівнянні із показниками першої половини 2019-го року, — то знову ж таки, у нас відбувалося зростання зарплат у другому півріччі минулого року. Відповідно, скоро ми побачимо негативну тенденцію з точки зору співвідношення зарплат у 2019-ому і 2020-ому роках. Очевидно, що внаслідок карантинних обмежень і загального падіння економіки темпи зростання зарплат скоротилися і можуть навіть піти у мінус.

При чому номінальна зарплата може трішки підростати за рахунок того, що піднімають мінімальну заробітну плату.

Але також варто розуміти наші нюанси: є офіційна зарплата, а є — тіньова. Ситуація із зарплатами в тіні значно гірша. Це, як правило, сфера послуг, торгівлі, а там падіння було найбільш суттєвим за показниками 8-9 місяців цього року. Відповідно, там деякі зарплати впали до половини: на 30%, 40%, 50%. Я вже не кажу, що частина людей просто залишилась без роботи.

Середня зарплата впливає на індексацію пенсій. Щорічна індексація пенсій прив’язана до двох показників — темпів зростання середньої зарплати та річного індексу інфляції. При чому для розрахунку підвищення береться половина індексу підвищення зарплат і половина індексу інфляції. Потім ці половинки складають і отримають індекс для підвищення пенсій за віком.

Однак сама середня заробітна плата показує, скажімо так, “середню температуру по палаті”. Тому що залежно від галузей і регіонів середня зарплата дуже суттєво відрізняється. Наприклад, середня зарплата в Києві десь на 60% вище, ніж середня по Україні. Зрозуміло, що показник середньої зарплати у цьому випадку не надає реальної картини.

Є інший показник, який у нас, на жаль, не розраховується, — це показник так званої медіанної зарплати. Він розраховується трішки інакше. Якщо середня зарплата отримується таким чином: береться весь обсяг виплачених зарплат і ділиться на кількість найманих людей, і це — “середня температура по палаті”. Медіанну розраховують так: береться вся чисельність найманих працівників, які отримують зарплатню, і обирається посередня.

Наприклад, на підприємстві працює 10 осіб: начальник, який отримає 100 тис. грн, і співробітники, які отримають по 10 тис. грн. Середня зарплата буде майже 20 тис. грн, — хоча зрозуміла, що вона не відображає правду ані для начальника, ані для підлеглих. Якби ми рахували медіанну зарплату — вона була б на рівні 10 тис. — така, якою вона, фактично, і є.

Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу:

Коливання середньої заробітної плати — це звичайний процес, який супроводжує нас кожен рік. Якщо ви подивитеся динаміку середньої зарплати по рокам, то, як правило, влітку, у зв’язку із тим, що люди їдуть у відпустки, середня заробітна платня, як правило, у серпні є трішки меншою. Я думаю, що це жодним чином не впливає на той загальний процес, який є зараз.

З 1 вересня у нас на 270 грн, тобто це на 5%, пішла вверх мінімальна заробітна платня. Ви маєте бути абсолютно впевнені, що чисто арифметично вона потягне за собою і середню заробітну платню. Я думаю, що десь на відсотки 3-4 ми побачимо її зростання за вересень.

Так що в даній ситуації я б не перебільшував значення цього зменшення середньої зарплатні по серпню. Тому що якщо ми подивимося на підсумок по року, там все добре більш-менш, тобто там питань немає.

Тим більше, зменшення і збільшення мінімальної заробітної платні на такі невеликі відсотки не відображає фактичної купівельної спроможності. До речі, якщо ви подивитеся експорт-імпорт, він фактично у нас відновився до рівня докарантинного. Так що в принципі, ми з вами жодним чином не втратили.

Є надія, що до кінця року економіка трішки почне пожвавлюватися, і ми зменшимо рівень падіння, який маємо на сьогоднішній момент.

https://espreso.tv/article/2020/10/02/pro_scho_govoryt_znyzhennya_seredn...