Ви є тут

Середня зарплата в Україні різко зросла: що це означає і хто реально став багатшим (Коментар Олега Пендзина сайту "Сьогодні")

31.07.2020

В Україні влітку почалося стрімке зростання зарплат – про це говорять останні дані Держслужби статистики. Дані за півріччя, включно з першим місяцем літа, опубліковані протягом минулого тижня. Зокрема, за червень середні номінальні заробітки зросли відразу на 9,8%, досягнувши 11579 грн. Це на 1037 грн більше, ніж у травні. Чим викликане таке значне зростання зарплат після зниження їх у квітні і стабільності в травні, та чого очікувати далі – з'ясував сайт "Сьогодні".

Як змінилися зарплати

Як видно з даних Держслужби статистики, середня номінальна, тобто, без урахування інфляції, зарплата по Україні в червні виявилася більшою як порівняно з травневої зарплатою, так і з червневою 2019 року. Тобто, коли про коронавірус навіть не чули, а падіння української економіки тільки окреслилося. У червні 2019 року середній українець заробив 10783 грн – менше на 796 грн чи на 7,4%.

Реальна, тобто з урахуванням інфляції, зарплата також зросла: до травня 2020 року на 9,5%, до червня 2019 року – на 4,8%. Тобто середній українець тепер вважається багатшим, ніж він був і рік тому, і місяць тому. Але – середній, адже залежно від регіонів та сфер зайнятості, зарплати зросли по-різному. А в деяких галузях вони виявилися навіть меншими, ніж рік тому.

Якщо порівняти, яка середня зарплата була в січні 2020 року, то зростання за півроку буде скромнішим – 852 грн (+7,9%), адже тоді українець заробляв 10727 грн на місяць. А порівняно з березнем 2020 року виявиться, що ми тільки трохи перевищили докарантинний рівень: 11446 грн склала зарплата у березні і 11579 грн – у червні. Тобто плюс лише 133 грн, або 1,1%.

Які регіони лідирують

Зарплата в червні зросла у всіх областях і в Києві. Нагадаємо: в травні в столиці і семи регіонах заробітки зменшилися на 0,4-1,5%, а в двох областях – Донецькій та Черкаській – травневі зарплати виявилися меншими за квітневі відповідно на 5% і 4,4%.

У Києві зарплати традиційно найвищі – 16 393 грн (+7,4% порівняно з травнем). Це в 1,7 рази більше, ніж в Чернівецькій області, де оплата праці найнижча – 9504 грн. Але Буковина в червні показала найвищі темпи зростання зарплат – на 20%.

Уточнимо: йдеться про заробітки без вирахування податків. На руки середній працівник отримує на 19,5% менше. У Києві чиста середня зарплата за підсумками червня склала 13196 грн, в Чернівецькій області – 7650 грн.

На другому місці за рівнем зарплат також традиційно залишилася Донецька область – там в єдиній з областей заробітки вищі 12 тис грн – 12445 грн (+622 грн, тобто +5%). Такої високої зарплати серед областей досягнуто вперше.

На третє місце, випередивши на 140 грн "бронзового призера" травня – Дніпропетровську область – завдяки вищим темпам зростання зарплат, вийшла Київська область – 11795 грн, (+1083 грн тобто +10,1%).

Зарплату вище 11 тис. грн платять ще в двох областях: Запорізькій – 11555 грн (+ 7,4%) і Миколаївській – 11282 грн (+ 7,6%).

У 13-ти областях зарплати виявилися вищі 10 тис. грн (у травні – в шести), в шести областях (у травні в 17-ти) – в межах 9,5-9,8 тис. грн

Найзаможніші галузі

Порівняно з травнем, заробітки зросли у всіх галузях. Зростання склало від 1,1% у виробничій, науковій і технічній діяльності до 35,2% в закладах громадського харчування і готельному бізнесі, який семимильними кроками надолужує майже подвійне падіння зарплат через карантин.

Найвищі заробітки за підсумками червня виявилися в IT-сфері – 18926грн (+3,2%), в банківському секторі – 19324 грн (+2,6%) та галузі держуправління і оборони – 16386 (+10,3%). Зарплати силовиків і чиновників повернулися на традиційне третє місце, відтіснивши вчених з третього місця на четверте – 15776 грн (+1,1%).

Найнижчі заробітки як і раніше в готельному бізнесі та громадському харчуванні – 5207 грн (+35,2%), у сфері операцій з нерухомістю – 8786 грн (+6,6%) і в медицині – 8841 (+15,7%).

Порівняно з червнем 2919 року, найбільше не відновилися після падіння у квітні-травні 2020 року зарплати в закладах громадського харчування і готельному бізнесі – 75,7% від рівня минулого року, а також у сфері мистецтва, спорту, розваг і відпочинку – 90,2%. Та серед інших галузей зарплати теж менші торішніх. У легкій промисловості вони становлять 93,2%, в машинобудуванні – 98,1%, в металургії – 98,7% від червневих 2019 року.

Зростання зарплат і підйом економіки – різні речі

Економісти по-різному пояснюють причини такого значного підвищення заробітків в червні порівняно з травнем. Але сходяться в одному: статистика зростання зарплат не говорить про початок зростання економіки.

"Головних причин зростання зарплат дві – початок роботи постраждалих від карантину галузей – торгівля, громадське харчування, сфера послуг, транспорт, а також виплата квартальних і піврічних премій в тих сферах, які криза зачепила менше – промисловість, агросектор, IT-сфера, банківський сектор, бюджетна сфера, – аналізує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Тому таке зростання можна назвати "одноразовим", в липні заробітки знову знизяться".

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин більш песимістичний: за його оцінкою, зростання зарплат вийшло швидше арифметичним, ніж реальним.

"Як відомо з методики розрахунків Держслужби статистики, вони для визначення середньої зарплати країною беруть весь зарплатний фонд держави і ділять на всіх працюючих офіційно, які відпрацювали не менше половини календарного місяця, – нагадав Олег Пендзин. – Поки немає статданих про середньооблікову чисельність офіційно оформлених працівників у червні. Але це – місяць відпусток, тож працівників, що враховуються, явно має бути менше. А фонд зарплати не змінився.

Однак є дані Пенсфонда про те, що надходження від єдиного соцвнеску (ЄСВ), що обчислюються в фіксованих відсотках від зарплати (18%), в червні знизилися порівняно з травнем. Тобто, офіційні зарплати у працівників зросли, а обсяг ОСВ на ці зарплати став меншим. Таке може бути тільки в одному випадку: менше стало тих, хто платить внески. Тому зростання середньої зарплати в червні на 1000 гривень швидше арифметичне, ніж реальне для гаманця пересічного українця".

Борги за зарплатою

Держстатистики підрахувала також, як змінилися борги за зарплатою в червні. Вони зросли, але незначно – на 1,1%, в травні було зростання на 4,9%. Фінансово роботодавці заборгували працівникам станом на 1 липня 3,146 млрд грн.

На діючі підприємства припадає 61,8% боргів (у травні було 62,3%). Це 1,94 млрд грн, на 200 млн грн чи на 0,8% менше, ніж місяць тому. Тобто, активний бізнес у червні поступово розраховувався зі своїми працівниками. Ще 4% боргів за зарплатами, або 125 млн грн збереглися за економічно неактивними структурами, які призупинили свою роботу. А борги підприємств-банкрутів зросли порівняно з травнем на 0,5% – до 34,2%. Вони складають 1,076 млрд грн (+16 млн грн) і їх можна вважати майже безнадійними.

За сферами діяльності борги в червні найбільше зросли в закладах громадського харчування і готельного бізнесу – на 25,3%. Тобто, по суті, після відновлення роботи в цих сферах через ослаблення карантину, зарплату кухарям, офіціантам, покоївкам, метрдотелям тощо в червні нарахували (зростання заробітків на 35,2% – див. вище), але виплатили менше третини від заробленого.

В інших галузях зростання боргів склало від 0,1% на транспорті і 0,2% – фінансова діяльність, до 9,8% – мистецтво, спорт, розваги, відпочинок і до 14,4% – охорона здоров'я.

За оцінкою Олександра Охріменка, борги медикам виросли тому, що багатьом нарахували, але не виплатили "коронавірусні" надбавки – через бюрократичну тяганину і нестачу коштів в держбюджеті.

У більшості сфер діяльності збільшення сум невиплат за місяць виявилося в межах 1,5-4%. У травні було в межах 4-8%.

Але є галузі, в яких заборгованість за зарплатами скоротилися. Найкраще погасили недоїмку працівникам, зайнятим наданням "інших видів послуг" – їм виплатили 73% боргів. На 12,5% зменшилися борги в будівництві, на 11,8% – в торгівлі, на 10% – в IT-сфері.

Як роз'яснив нам Олександр Охріменко, скорочення боргів активно діючого бізнесу можна пояснити: після ослаблення карантину ті структури, що були раніше закриті, відновили роботу і почали розраховуватися зі своїми співробітниками через невиплату зарплат в травні і червні.

"Це і торгівля, і легка промисловість, меблевики, виробники сільгосппродукції, готельний бізнес, транспортні перевезення тощо. Тому заборгованість перед працівниками поступово погашається. А борги за зарплатами підприємств-банкрутів, це понад мільярд гривень, навряд чи будуть виплачені", – констатував Олександр Охріменко.

Чого очікувати далі

Олександр Охріменко прогнозує, що за підсумками липня зарплати виявляться нижчими червневих, оскільки не буде виплат премій.

"Але поступово відновлюватимуться заробітки в найбільш постраждалих через карантин сферах, про які ми говорили, – зазначив Олександр Охріменко. – Також зростуть зарплати в тих галузях, де вони залежать від сезонного фактора, насамперед це агросектор. Але поки карантин не закінчиться, ні нормальних зарплат, ні стабільного їхнього зростання не буде".

Олег Пендзин очікує підвищення темпів заробітків вище середнього країною в закладах громадського харчування, готельному бізнесі, ремонтах, перевезеннях, роздрібній торгівлі. В інших сферах господарства вони навряд чи будуть рости в червні.

Додатковим фактором збільшення зарплат обидва експерти називають заплановане Кабміном з 1 вересня підвищення мінімальної зарплати на 277 грн – до "круглої" суми в 5000 грн.

Якщо зростання мінімальної зарплати до 5000 грн станеться, то, на їхню думку, це призведе до додаткового підвищення заробітків у більш високооплачуваних працівників також.

Автор: Олександр Панченко

https://www.segodnya.ua/ua/economics/enews/zarplaty-ukraincev-rezko-posh...